Бюджетні дотації в 2017 році

Позитивні аспекти галузі прослідковуються в контексті надання робочих місць, збільшенні надходжень до бюджету країни, тощо. В 2015 році частка сільського господарства в структурі ВВП вперше у вітчизняній історії досягла 10%. За інформацією Державної служби статистики у період з січня по жовтень 2016 року Україною експортовано сільськогосподарської продукції на суму 11,8 млрд дол., що склало 40,7 % від загальнонаціонального експорту. Однак, Україна не є фінансово самодостатньою країною та в значній мірі залежить від допомоги Міжнародного Валютного Фонду. Ніби-то однією з вимог надання такого кредиту є відміна спецрежиму виплати ПДВ та перехід дотації для галузі. Хоча тут, у нас присутні великі сумніви. Ніяк не віриться, що МВФ наполягало на встановленні нинішньої непрозорої дотаційної схеми, замість автоматичного відшкодування ПДВ.

Поміж тим питання підтримки сільськогосподарських виробників є вкрай актуальним, оскільки українські аграрії є незахищеними та потребують підтримки держави.  

8 лютого 2017 року Кабінет міністрів України прийняв постанову №83, якою був затверджений Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році» (далі – Порядок). Документ має дуже багато недоліків. Перш за все, зверніть увагу на те, що дотації не передбачені виробникам рослинної продукції, що вже викликає занепокоєння.   

Порядок передбачає механізм розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті. Однак цей механізм описано не точно та потребує конкретизації. Положення Порядку передбачають право на отримання бюджетної дотації юридичних та фізичних осіб-підприємців, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів, за умови що питома вага вартості таких сільськогосподарських товарів становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ними протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, та які включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації. Розрахунок бюджетної дотації відбувається пропорційно до сплачених сільгоспвиробниками сум ПДВ за всіма видами діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції.

Пояснимо більш зрозумілою мовою, що витікає з положень Порядку. Умовно 100 сільськогосподарських товаровиробників, бажаючи скористатись своїм ПРАВОМ  отримати бюджетну дотацію, подаються на включення до Реєстру, для того, щоб держава знала кількість таких бажаючих. Після цього, йде підрахунок суми ПДВ, яку слід внести до державного бюджету. Після колективної сплати сум ПДВ (звісно вона буде різною від кожного конкретного аграрія) йде пропорційний розподіл. Ось основний зміст даного механізму. Однак цей механізм має ряд недоліків та викликає ряд запитань: який відсоток сплачених сільгоспвиробниками сум ПДВ будуть братись за основу для розрахунку бюджетної дотації (100% або 80%)? Адже Порядок цього не визначає. А якщо виникла ситуація, коли сільгоспвиробник не сплатив нарахованої суми ПДВ, то яким чином це вплине на такого ж сільгоспвиробника, який сплатив нараховану суму?

Відповідно до ст. 161  Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", сільськогосподарський товаровиробник набуває право на отримання бюджетної дотації після внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації. Відповідно, основою для розрахунку розміру дотації є різниця між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом за дотаційними видами діяльності. Крім того, зазначена стаття не пов’язує право на отримання бюджетної дотації з наявністю чи відсутністю податкового боргу з ПДВ чи будь-яких інших податків. І зверніть увагу, що в цьому аспекті Порядок явно протирічить зазначеному вище Закону.

Хоча, як ми всі пам’ятаємо, таких проблем за функціонування спецрежиму ПДВ, не виникало. Механізм діяв наступним чином: сільгоспвиробник спрямовував на спецрахунок, запроваджений в рамках існування спецрежиму сплати ПДВ, всю різницю між сукупним податковим кредитом та податковими зобов’язаннями за всіма видами діяльності, незалежно від часу їх виникнення – лімітів на суми, сплачені в рамках спецрежиму за звітний період (місяць), не існувало.

Подібна ситуація склалась і навколо повернення ПДВ аграріям. Хоча Державна фіскальна служба України звітувалась про повне виконання завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів (104,6 відс. (+7,2 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 44,3 відс. (+16,4 млрд. грн.). Звісно, адже аграріям так і не повернули ПДВ за січень - лютий 2017 року, оскільки в уряді «не встигли» розробити відповідні підзаконні нормативно-правові акти – форму заявки на повернення ПДВ. Наразі невідомо чи / коли повернуть ПДВ? А мова йде про великі гроші.

Ще один парадокс всієї ситуації в тому, що лише з прийняттям наказів Міністерства фінансів України № 275 та 276 затверджуються форми заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації. Однак, які строки прийняття таких заяв (один день або місяць), критерії відмови у прийнятті заяви, залишаються зовсім розпливчастими (а раніше вони були – володіння чи користування землею, кількість працюючих, тощо). Це  створює поле для «діяльності» чиновників та й просто для фінансових махінацій з боку «псевдовиробників» аграрної продукції.

Наводячи цифри, можна приблизно підрахувати суми за січень та лютий 2017 року, які не повернули сільгоспвиробникам станом на 9 березня 2017 року. Так, сума повернутих сум ПДВ в аграрній сфері в 2015 році склала 30 млрд. грн., тобто по 2,5 млрд. грн. за кожен місяць. Екстраполюючи цю суму на перші 2 місяці 2017 року, отримаємо приблизний обсяг неповернутих коштів в розмірі 5 млрд. грн.

Штучне вилучення цих коштів у аграрії безумовно посилює кризу в галузі, особливо для тваринників, які й так потерпають від епідемії Африканської чуми свиней.

При цьому найважча ситуація склалася для малих та середніх господарств, які найгостріше відчувають нестачу коштів. Адже на практиці звичайний сільгоспвиробник змушений буде продати одразу свій урожай, тоді як великі господарства матимуть можливість реалізовувати продукцію протягом всього року, що дає їм право отримати дотацію відповідно до норм зазначеного Порядку.

Пересічний громадянин навряд чи помітить, що прийнятий Порядок розрахований лише на 2017 рік. В той час як норми Податкового кодексу, і положення Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державну підтримку сільського господарства» не обмежують прийнятий Порядок лише 2017 роком. Тому виникає логічне запитання: навіщо розробляти кожний рік черговий порядок розподілу бюджетної дотації, адже це фактично позбавить сільськогосподарських виробників товарів виплати бюджетної дотації на початку року через тривалий процес прийняття відповідного рішення Кабінету Міністрів України; кожен раз перетворює процедуру вироблення механізму розподілу дотацій в кулуарні змови.

Хоча є і гарні прогнози. Як повідомив 7 березня 2017 року міністр аграрної політики та продовольства України Т. Кутовий, суттєве збільшення фінансової підтримки аграрних господарств можливе вже в наступному році. Як кажуть: поживемо – побачимо. Залишається лише сподіватись на те, щоб всі дожили хоча б до кінця цього року.

Анастасія Башун, незалежний експерт Асоціації тваринників України