«Якщо відкриють ринок землі, то це буде найбільш кривава реформа за всю історію незалежності України» - голова АТУ Ірина Паламар

Дата публікації: 26-12-2018 - 10:13

Україна абсолютно не готова до відміни мораторію на продаж землі: наявність потужної корупційної складової на рівних рівнях призведе до непрозорого «віджимання» в людей паїв, які, в свою чергу, захищатимуть майно зі зброєю в руках.

На цьому наголошують фахівці Асоціації тваринників України.

20 грудня 2018 року парламент продовжив на 1 рік мораторій відчуження земель сільськогосподарського призначення.

З часу дії мораторію з цього приводу не припиняються дискусії як на політичному рівні, так і в суспільстві. Для Асоціації тваринників України питання ринку землі сільськогосподарського призначення також дуже актуальне і відповідальне. Фахівці АТУ вважають, що є дуже багато ризиків, які виникнуть, якщо продаж запрацює в сьогоднішніх умовах.

«Сьогодні Україна абсолютно не готова до відкриття ринку землі, - заявляє голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. Присутність потужної корупційної складової на всіх рівнях призведе до того, що в людей цю землю відбиратимуть за тіньовими схемами, і вони не матимуть змоги себе захистити!

 Та і про який продаж землі можна говорити, якщо досі не прийнято закон про антирейдерство? Сьогодні мало не щодня трапляються бандитські захоплення дрібних і середніх підприємств, і навіть бізнес, який має у своєму розпорядженні юристів, працівників служби безпеки тощо, не може протистояти захопленню власного майна! Що ж тоді говорити про простих, по суті безправних селян, які залишаться безпорадними перед величезною корупційною машиною? Земля - це їхнє єдине майно, цінність, яку вони вийдуть захищати зі зброєю в руках. В країні литимуться ріки крові!»

 

Фахівці АТУ зазначають, що вже сьогодні сільськогосподарська земля продається за сірими схемами, і про це відомо з відкритих джерел. Бізнес давно знайшов механізми обходу мораторію. Власники продають право користування та обробки землі на тривалий період, здають в оренду ділянки на термін до 50-ти років, вдаються до міни, дарування, фіктивного боргу, договорів "заднім числом".

«Я часто буваю в різних регіонах України, спілкуюся із селянами, тому знаю напевне, що більшість добропорядних господарів дуже непокояться через можливість відміни мораторію, - каже голова Асоціації тваринників України. -  Вони розуміють, що в нинішніх умовах можуть позбавитися своєї землі в одну мить, і не маючи юридичного захисту та підтримки правоохоронних органів (адже всім відомо, що, на жаль, у  нас «правда» на боці того, у кого гроші) -  залишаться безпорадними. З іншого боку, особи з соціально неблагонадійних верств продадуть свої паї за копійки олігархам, і земля, в результаті, опиниться в руках кількох крупних магнатів, а дрібний та середній сільськогосподарський бізнес буде знищено назавжди». 

 

Слід відзначити, що Україна сьогодні посідає перше місце за площею орних земель в Європі, а додана вартість на 1 га землі сільськогосподарського призначення в країні дуже низька. При цьому страждають як інтереси власників землі, які позбавлені гідно розпоряджатися своїм майном і продають землю за копійки, так і державний бюджет.

«При вирішенні питання «за» чи «проти» ринку сільськогосподарської землі, потрібно враховувати інтереси не лише чинних власників землі (звісно, права людей мають бути гарантовані та захищені), але й національні державні інтереси і обов’язки інтереси майбутнього покоління, - впевнена Ірина Паламар. - Про останнє, на жаль, ми не дуже думаємо». 

 

Таким чином, Асоціація тваринників України виробила свою чітку позицію щодо передумов, які повинні бути створені для цивілізованого і прозорого (!) відкриття ринку землі, аби при цьому були захищені як інтереси її власників, так і державні.  

  • Забезпечити на практиці захищеність права власності (на майно, землю, врожай, корпоративні права) за фізичними та юридичними особами.  Для цього потрібно удосконалювати законодавство, покращувати роботу правоохоронних органів, судової влади. На жаль, поки в Україні діють схеми із «віджимання» власності, ні про який ринок землі говорити не можна. Питання з рейдерством так і не вирішено, навіть не прийнятий відповідний законопроект.
  • Закінчити інвентаризацію земель, наповнення земельного кадастру, реєстрацію майнових прав на земельні ділянки, передачу земель за межами населених пунктів в ОТГ;
  • Створити сприятливий режим оподаткування. Це і спрощення системи оподаткування, і вирішення питання з блокуванням податкових накладних. Нагадаємо, що замість скасованого спецрежиму ПДВ для аграріїв натомість держава нічого не запропонувала;
  • Запровадження доступного кредитування для малого аграрного бізнесу (низька відсоткова ставка);
  • Створення реальних можливостей для реалізації виробленої продукції сільгоспвиробниками на внутрішньому та зовнішніх ринках.

 

Що стосується запобіжників, які обов’язково повинні бути прийняті одночасно із запровадженням ринку землі, то вони наступні:  

  • Набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають бути лише громадяни України, фермерські господарства, держава чи територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.
  • Участь іноземного капіталу в придбанні земель сільськогосподарського призначення повинна бути виключена повністю, або обмежена певним часовим перехідним періодом (наприклад, заборона протягом 10 років); 
  • Особа, яка має намір купити сільськогосподарську землю, повинна обов’язково мати належну кваліфікацію в галузі сільського господарства;
  • Особа, яка придбала сільськогосподарську землю, зобов’язана займатися на цій землі виключно сільськогосподарською діяльністю;
  • Обмежений граничний розмір земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що може бути у приватній власності однієї особи в цілому по Україні.
  • Будь-які куплені сільськогосподарські землі після відкриття ринку землі можуть бути продані лише після спливу певного, встановленого законом строку, з метою попередження спекуляції.

 

Говорячи про розумні механізми для відкриття ринку землі, слід пригадати і міжнародну практику. Наприклад, відомо, що в багатьох країнах, які мають значно менші запаси сільськогосподарських земель та менш родючі ґрунти, ніж в України, дуже складно придбати таку землю.

У Німеччині діє дозвільний порядок відчуження земельних ділянок розміром більше 1 га. В Австрії та Норвегії аналогічно діє дозвільний порядок. Більше того, в Австрії тваринницьку ферму може придбати тільки фермер, який буде зобов'язаний займатися сільським господарством, а у Норвегії дозвіл на купівлю сільськогосподарських земель видається лише особам, що мають необхідну професійну підготовку і згодні проживати у відповідній місцевості та вести своїми силами господарство.

У Швейцарії є чітка вимога: земля повинна належати виключно тому, хто її обробляє.

В Угорщині пріоритет купівлі сільськогосподарської землі мають особи з належною кваліфікацією, та які пов’язані із сільськогосподарською діяльністю.

У Франції, Данії, США купівля-продаж сільськогосподарських земель для несільськогосподарських цілей обмежено дозволом влади та жителів відповідної місцевості.

«І таких прикладів дуже багато, - говорить голова АТУ. – Навіть ті країни, які майже зовсім не мають орних угідь, і вони захищають свої невеличкі клаптики землі. Коли я була в Султанаті Оман з бізнес-поїздкою щодо упровадження нашими фахівцями передових технологій на птахівничих підприємствах, то змогла в цьому пересвідчитися. Досить заможним місцевим громадянам - особам, наближеним до королівської верхівки, було відмовлено у праві власності на невеличкі паї землі, по суті, в пустелі. А у нас же хочуть розпродати безцінний родючий чорнозем, який є нашим найбільшим і єдиним багатством - за копійки!».    

Що ж до придбання землі іноземними інвесторами, то у більшості країн світу запроваджено тимчасові обмеження на володіння сільгоспугіддями для іноземних громадян, юридичних осіб та урядів. Так, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія встановили перехідний період тривалістю до семи років (починаючи з часу приєднання до ЄС), протягом якого фізичні особи-іноземці не можуть купувати сільськогосподарські землі. Болгарія встановила 10-річний мораторій із моменту приєднання до членів країн ЄС. Польща відстояла для себе 12-річний перехідний період - до 1 травня 2016 року.

«Дуже сподіваюся, що у питанні продажу сільськогосподарських земель ми також підемо цивілізованим європейським шляхом, - каже Ірина Паламар. – Але для цього потрібен час і довга кропітка робота».

 

Ukrainian

Читати ще