ТОП-5 законів, прийняття яких очікує тваринницька галузь від парламенту

Дата публікації: 11-02-2019 - 13:35

AgroPolit.com  у рамках  проекту #АгроЗакониПідМікроскопом разом з Асоціацією тваринників України (АТУ) вивчив очікування гравців галузі та подає 5 ключових законопроектів, прийняття яких очікує галузь. Наразі вони припадають пилом у шухлядах  парламенту, а мали б працювати на благо виробника і захист споживача. 

Топ-1. Законопроект із протидії аграрному рейдерству.

Нині у парламенті наявний зареєстрований проект Закону України №8121 від 14.03.2018 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», який прийнято лише в першому читанні та направлено на повторне друге читання.

На жаль, парламент дуже повільно ухвалює рішення з цього законопроекту. Сам законопроект №8121 зареєстрований ще у березні 2018 року, та досі не схвалений. Друге читання було провалено.

Слід зазначити, що до цього законопроекту були й інші: законопроект №6049-д (від 26.12.2017 року), законопроект №2149-VIII (від 03.10.2017), №7363-2 (від 20.12.2017 року). Тобто в парламенті законодавче питання запобігання та протидії рейдерству тягнеться дуже давно, тож встигло перерости в площину боротьби різних політичних сил та ініціатив.

«Враховуючи, що хвиля аграрного рейдерства продовжує котитися Україною, передусім має бути прийнятий закон, який дозволить захистити аграріям право власності та користування на земельну ділянку, майно, врожай, — зазначає голова Асоціація тваринників України (АТУ) Ірина Паламар. — Надання відчуття захищеності своїх прав — це першооснова будь-яких реформ».

ТОП-2. Законопроект з ідентифікації та реєстрації тварин.

Вже двічі відкладався в парламенті розгляд важливого для галузі проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин (№ 9022 від 22.08.2018 року).  АТУ в цілому його підтримує, бо чинна система ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин практично не працює.

Дивитися інфографіку до теми: 10 новел Закону України №2501-VIII — про фітосанітарні процедури
 
«Дуже важливо, щоб кожну тварину та її переміщення можна було простежити, контролювати епізоотичну ситуацію в країні, та, врешті-решт, щоби споживач був упевненим в якості та безпечності продуктів харчування. Беззаперечно, що необхідність прийняття нового закону з ідентифікації та реєстрації тварин викликана й узятими Україною зобов’язаннями перед європейською спільнотою в частині гармонізації законодавства», —  пояснює Ірина Паламар.
Фахівці АТУ вважають, що власники сільськогосподарських тварин повинні відчувати відповідальність за порушення вимог ідентифікації та реєстрації. Та водночас має бути передбачене державне відшкодування для фізичних осіб понесених витрат з ідентифікації та реєстрації, а також максимальний спрощено механізм його отримання.

ТОП-3. Законопроект щодо вимог до забійних підприємств та реалізації м’яса. 
 
У галузі постійно обговорюють можливі зміни щодо нових вимог забою сільськогосподарських тварин та реалізації м’яса на внутрішньому ринку.
Йдеться про законопроект №7489 від 16.01.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності».

Він уже підтриманий профільним аграрним комітетом, але на голосування у парламенті ще не виносився.

Даний законопроект викликав дуже бурхливі дискусії, бо в ньому пропонується, щоб із 2020 року м'ясо тварин, забитих не у спеціалізованих забійних пунктах, не можна було реалізовувати на продаж, а дозволялося лише для власного споживання. У новій редакції записано: «Із 1 січня 2020 року м’ясо та інші продукти забою, отримані в результаті забою не на бойні, яка має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання».

Дивитися інфографіку до теми: Закон України №2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»: що зміниться?

Наразі чинною є норма Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», де сказано: «Із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, яка має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачеві в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений».

«Хоч до тексту законопроекту є питання, загалом тваринницькому бізнесу, і насамперед малим фермерам, важливо зрозуміти перспективу запровадження нових вимог до забійних підприємств та продажу м’яса, оскільки від цього залежить планування їхньої діяльності», — підсумовує голова АТУ.

ТОП-4. Базовий законопроект про аграрну політику.

У парламенті є законопроект №9162 від 04.10.2018 року «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку».

Він запроваджує чітку плановість у формуванні аграрної політики. Майже 27 років існування України як незалежної держави, базового закону, котрий визначав би аграрну політику України та її вектор, у нас не було. І це тоді як аграрний сектор формує 14% національного валового продукту та понад 40% валютних надходжень України.

«Звичайно, на державному рівні періодично ухвалюють певні загальні концепції чи програми, — коментує голова АТУ. — Проте вони мають тимчасовий характер, а інколи одночасно діє декілька програм чи концепцій, які суперечать одна одній. Є й багато спеціальних законів з окремих питань. Але єдиного базового стратегічного документа, яким можна керуватися в роботі, досі немає. Тому ми покладаємо великі надії на даний законопроект».

ТОП-5. Законопроект про сільськогосподарську кооперацію.

У парламенті зареєстровано проект Закону про сільськогосподарську кооперацію № 6527-д від 25.06.2018 року. Його розгляд у парламенті вже тричі відкладався. До цього було ще два інших законопроекти.

Питання сільськогосподарської кооперації дуже актуальне та стосується передусім одноосібних господарств і фермерів. В умовах поступового процесу запровадження в Україні більш суворих європейських вимог у галузі сільського господарства важливо об’єднуватися в сільськогосподарські кооперативи, бо діяльність за кооперативною моделлю дозволяє саме малим фермерам конкурувати на ринку, економити виробничі витрати з діяльності, залучати сучасні технології та обладнання, створювати спільні підприємства, молокоприймальні пункти, забійники, переробні цехи тощо. «Чинне ж законодавство у сфері сільськогосподарської кооперації є застарілим, воно потребує змін з точки зору моделі управління в кооперативах, кооперативної освіти, державної підтримки діяльності кооперативів. Ми досить жорстко критикували попередній законопроект «Про сільськогосподарську кооперацію» (№6527 від 31.05.2017 року). У теперішньому законопроекті ще залишилося чимало недоліків, але, на наш погляд, ми повинні з чогось почати рухатися».

Ukrainian

Читати ще