Що впливало на аграрну галузь протягом 2017 року та що впливатиме в 2018

Про це повідомив перший заступник міністра аграної політики та продовольства України Максим Мартинюк у своєму блозі на «Економічній правді».

На думку Мартинюка, важко охарактеризувати 2017 рік для сільського господарства одним словом.

«Така однозначність складна навіть для моно-галузей, а для аграрної неможлива апріорі», ‒ вважає він. І подає десять галузевих подій і трендів, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому.

Послідовність державної підтримки

Свідомо не виношу на перший план суми підтримки, хоча вони рекордні для останніх років, оскільки для бізнесу важливіші прогнозованість і ритмічність.

Хоча чітко фіксована тільки рамка «1% від аграрного ВВП», всередині є мета зафіксувати як мінімум основні програми. Так, програма підтримки фермерства діє до 2020 року, програми щодо компенсації кредитів у тваринництві закладені на п'ятирічний термін. Важлива новація — відмова від принципу «всім потроху» на користь «максимум галузям, де можна запустити довгостроковий тренд розвитку».

Преференції для дрібних і середніх виробників

Кабмін затвердив концепцію розвитку фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки.

Вона дає позитивну відповідь на концептуальне питання «Чи можуть невеликі виробники грати ключову роль у галузі» і підкріплює декларативний намір підтримки реальним фінансовим ресурсом — 1 млрд грн на 2018 рік.

Зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями

Середня ставка для державних земель, переданих в користування на аукціонах, за підсумками 2017 року становить 14,35% або 4 400 грн проти 10,2% у 2016 році.

Для розуміння динаміки: у 2013 році держава здавала свої землі в середньому під 4,26%. У приватному секторі тренд також висхідний, що формує сприятливу кон'юнктуру для зняття мораторію на продаж аграрних земель.

Пайовики не поспішатимуть розлучитися з активом, який генерує все більш відчутний дохід. Це дасть можливість сформуватися адекватній ринковій ціні.

Укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах

Протягом року низка угод M&A дозволила великим гравцям змінити свій статус на «найбільші». Цей тренд відповідає глобальному і частково пов'язаний з попереднім пунктом — подорожчанням обслуговування земельного банку.

Тренд міг би вважатися здоровим для галузі, якби не посилювалася монополізація на регіональному рівні. Контрзаходів два: активність антимонопольних органів (я не чув, щоб АМКУ хоч раз не видав дозвіл на концентрацію) та створення повноцінної альтернативи холдингам у вигляді потужного фермерського класу.

Подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту

Зменшення питомої ваги країн СНД в аграрному експорті на 0,5% супроводжувалося зростанням питомої ваги експорту сільськогосподарської продукції в ЄС на 3,4%. Так, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до $4,03 млрд, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до $937,5 млн.

Загалом експорт аграрної продукції за дев'ять місяців 2017 року до відповідного періоду 2016 року зріс на 24,4% до $12,94 млрд. Таким чином, питома вага країн СНД в експорті української продукції АПК знизилася із 7,77% до 7,25%, а питома вага європейського ринку виросла з 27,74% до 31,15%.

Синхронізація реєстрів

На початку грудня Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн. Це повністю виключає можливість реєстрації подвійних договорів оренди, що є першим етапом рейдерської атаки.

У разі дублювання договорів або спроби вказати відсутню ділянку система автоматично блокує реєстрацію. Ще один фактор захисту прав власності — переведення Державного земельного кадастру на систему блокчейн.

Відновлення тваринництва

Тренд все ще негативний, але глибина просідання — на рівні статистичної похибки. За десять місяців індекс обсягу виробництва продукції тваринництва становив 99,5%, тоді як за аналогічний період 2016 року — 97,2%.

У 2018 році на підтримку тваринництва буде направлено 4 млрд грн, переважно — у форматі здешевлення грошей, залучених на інвестиційні проекти. Не думаю, що ми побачимо прорив у річному діапазоні з огляду на довгий цикл виробництва в галузі, але можемо розраховувати на позитивну динаміку.

Гармонізація стандартів з ЄС

Україна наближає своє правове поле до санітарних та фітосанітарних стандартів Євросоюзу, щоб розширити доступ до європейських ринків та позбутися спалахів ботулізму завдяки впровадженню якісних заходів контролю.

У цьому напрямку основних досягнень два: ухвалений влітку закон «Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів» і схвалений в останні дні роботи парламенту закон «Про безпеку та гігієну кормів».

Продовження земельного мораторію

Це не найбільш позитивна подія року, але її вплив на сектор — незаперечний.

З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу.

Усвідомлена необхідність перегляду режиму оподаткування

Галузь так і не оговталася після скасування спеціального режиму ПДВ. Ця пільга перетворила аутсайдера, яким був АПК в кінці 1990-х років, у лідера національної економіки, і дотації, навіть масштабні, не можуть компенсувати її втрату.

Тінізація та протести вказують на необхідність більш радикальних реформ. Однією з них може стати введення спеціальної ставки ПДВ для аграрної продукції, умовно — 7%. Ми починаємо дискусію у галузі і хочемо підійти до кінця 2018 року з консолідованим рішенням.