В Україні змінять стандарти виробництва м'яса

Підписавши з Євросоюзом Угоду про асоціацію, Україна взяла на себе низку зобов’язань щодо наближення вітчизняного законодавства до норм ЄС, повідомляють на сайті Держпродспоживслужби.

Відповідно до Всеохоплюючої стратегії імплементації законодавства у сфері СФЗ до кінця 2021 року Україна має адаптувати в національне законодавство понад 250 актів ЄС за такими важливими напрямками як державний контроль у сфері санітарних та фітосанітарних заходів (СФЗ), безпечність харчових продуктів та кормів, здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я рослин.

«Імплементація вимог в частині забезпечення благополуччя тварин – є найбільш дискусійним і неоднозначним для нашого суспільства. При цьому для європейських колег питання здоров’я і благополуччя тварин – це одне з пріоритетних питань, яке вони піднімають під час наших переговорів», - наголосив Володимир Лапа сьогодні в Києві під час засідання загальних зборів Асоціації «Союз птахівників України».

Він нагадав, що 04 квітня 2018 року набрав чинності Закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», який визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин. Також уже затверджено форму протоколу про порушення зазначеного закону.

За словами Володимира Лапи, відповідно до Всеохоплюючої стратегії імплементації законодавства у сфері СФЗ, уже підготовлено проект наказу Мінагрополітики «Про затвердження вимог благополуччя при використанні тварин у сільському господарстві», який буде запроваджувати мінімальні стандарти благополуччя  курей-несучок та курей, що утримуються для виробництва м’яса.

«Передбачається, що в контексті запровадження мінімальних стандартів благополуччя в частині утримання курей в клітках для птахівників буде передбачений перехідний період - до 2026 року. В інтересах птахівників над цими питаннями починати працювати уже зараз, щоб грамотно вибудувати політику розвитку своїх компаній та увійти в 2026 рік без іміджевих втрат», - наголосив Володимир Лапа.

Він додав, що своєчасно проведена домашня робота дозволить суб’єктам господарювання не лише якісно підготуватися до проведення заходів державного контролю, але й забезпечити розширення ринків збуту своєї продукції.

Нагалаємо, що голова АТУ Ірина Паламар не раз піднімала тему забезпечення стандартів виробництва мяса. Зокрема, голова АТУ закликала звернути уваги на будівництво нових та реконструкцію старих зайбіних пунктів, яких сьогодні в Україні дуже мала кількість. 

Створення широкої мережі забійників вирішить не лише питання контролю епізоотичної ситуації в країні, переміщення і продажу м’яса в середині країни для власників підсобних господарств. Даний крок допоможе й виробникам-експортерам, які зможуть продавати м'ясо не живцем, а в переробленому вигляді, отримуючи за нього більше коштів як за продукт із доданою вартістю.

Детальніше про кроки, які здіснювала Асоціація тваринників України щодо вирішення проблеми із забійниками, читайте у наших минулих статтях:

https://usba.com.ua/scho-bude-z-domashnim-molokom-ta-myasom-z-1-sichnya-2019-roku

https://usba.com.ua/zakonoproekt-no7489-abo-instrukcia-do-stvorenna-tinovogo-rinku-ukrainskih-boen

https://usba.com.ua/top-5-zakoniv-priynyattya-yakikh-ochikue-tvarinnicka-galuz-vid-parlamentu