«Освоєння держдотацій на тваринництво мізерно мале через недоліки цієї програми, що ми і прогнозували» - голова АТУ Ірина Паламар

Нагадаємо, що у 2018 році в цілому на підтримку тваринництва передбачено 4 млрд грн. Проте за інформацією Мінагрополітики у відповідь на запит АТУ від 27.09.2018 №253/09 станом на 1 жовтня 2018 року за бюджетною програмою КВПВК 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» прийнято рішень на суму 694 313,3 тис. грн, з яких спрямовано 685 031,2 тис. грн. одержувачам державної підтримки, тобто, це всього 17,1% від загальної суми, передбаченої в держбюджеті на тваринництво.

Зокрема, за напрямом  - надання часткової компенсації відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із провадженням діяльності у галузях: вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво, кролівництво, шовківництво та аквакультура використано коштів - 1 065,4 тис. грн, які спрямовано на поточний рахунок лише 1 суб’єкту господарювання.

Загалом же на цю статтю видатків  заплановано у держбюджеті 200 млн грн. Тобто, освоєно коштів всього 0,5% від передбаченої суми видатків!

• За напрямом - надання часткової компенсації вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції в частині витрат, профінансованих за рахунок банківських кредитів використано коштів - 4 920,7 тис. грн, які  перераховано на поточні рахунки 2 суб'єктам господарювання.

А в цілому за даним напрямом передбачено 1 млрд 100 млн грн. Тобто, використано менше 0,5% від запланованої суми.

• За напрямом -  надання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, за кожну наявну станом на 01 січня поточного року корову, використано - 259 159,5 тис. грн. Таку дотацію отримали 1198 суб’єктів господарювання за утримання ними 345546 голів корів.

Загалом же заплановано підтримати цей напрям на суму 500 млн грн. Таким чином, коштів освоєно близько 52% від запланованої суми.

• За напрямом - надання фізичним особам спеціальної бюджетної дотації за утримання молодняка великої рогатої худоби, який народився у господарствах фізичних осіб використано - 144 340,2 тис. грн. Таку дотацію отримали 103 788 фізичних осіб за утримання 176 765 голів молодняка великої рогатої худоби.

Загальна ж сума запланованих коштів за цією статтею видатків складає 700 млн грн.

Отже, спрямовано 20,6% від передбаченої дотації.

• За напрямом - надання часткового відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції використано - 220 097,9 тис. грн. Кошти спрямовано 5 суб’єктам господарювання за будівництво та реконструкцію 8 об’єктів.

Загальна ж сума передбачених видатків – 1 млрд 200 млн грн.

То ж маємо всього трохи більше 18% спрямованих коштів.

Примітка. Проте на сьогоднішній день, як стало відомо зі ЗМІ, за цією статтею бюджету вже використали більшу суму коштів, зокрема «Вінницька птахофабрика» отримала ще 618,8 млн грн.

https://biz.censor.net.ua/news/3095173/agroholding_kosyuka_poluchil_800_millionov_dotatsiyi_iz_gosbyudjeta

• За напрямом -  надання часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а саме телиць, нетелей, корів молочного, молочно- м’ясного та м’ясного напряму продуктивності, свинок та кнурців, вівцематок, баранів, ярок і сперми бугаїв та ембріонів великої рогатої худоби, які мають племінну (генетичну) цінність використано - 55 447,5 тис. грн.

Таку дотацію отримали 38 суб’єктів господарювання, з яких: 24 суб’єкти господарювання за закуплені ними 2 359 голів ВРХ; 12 суб’єктів господарювання за закуплені ними 1 336 голів свинок та курців; 2 суб’єкти господарювання за закуплені ними 132 голови вівцематок, баранів, ярок.

Загальна ж сума передбачених дотацій за цим напрямом складає 300 млн грн.

Таким чином, спрямовано лише 18,4% із запланованої суми.

  «Як бачимо, за виключенням держдотації на утримання корів, яку освоїли більше половини від передбаченої суми, за іншими напрямами підтримки тваринництва суми освоєння держдотацій дуже малі, а подекуди – зовсім мізерні, - коментує голова АТУ Ірина Паламар. – Чому так сталося? Відповідь очевидна, і про це ми говорили ще в кінці 2017 року та на початку цього року, коли на державному рівні визначалися напрями фінансової підтримки тваринництва та прописувалися механізми її використання.  

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва (Постанова КМУ від 7 лютого 2018 р. № 107) був написаний, по суті, за закритими дверима, представники Мінагрополітики самі розписали кошти, не враховуючи позиції самих тваринників та профільних громадських об’єднань, які захищають їх права. Як наслідок - крім того, що схема використання держдотацій є непрозорою, вона має цілу низку недоліків, про які ми також говорили і попереджали на неодноразових робочих засіданнях в Мінагрополітики, на Аграрному віче і на Всеукраїнській акції протесту тваринників, які зібралися виступити проти таких непрозорих схем; у відкритому листі до Прем’єр-Міністра Володимира Гройсмана, також висвітлювали у численних публікаціях та вказували у листах до профільних органів. Але все це не було взято до уваги».

Якщо говорити детальніше про недосконалість програми «Державна підтримка галузі тваринництва», то, на думку експертів АТУ, крім того, як було вказано, що Порядок використання цих коштів був прийнятий з порушенням законодавчих вимог, низький відсоток освоєння коштів пов’язаний ще з наступними факторами.

Найголовніша причина - це те, що запропоновані механізми держпідтримки тваринництва дуже складні, або містять чимало бюрократичних моментів.

«Простий приклад, за напрямом «часткового відшкодування вартості сперми бугаїв», що завезена у режимі імпорту, суб’єкт господарювання повинен подати комісії Мінагрополітики певний пакет документів, - коментує голова АТУ. - Проте тваринники самі не імпортують, як правило, спермодози, а купують їх у дистриб’юторів міжнародних компаній, які самостійно їх імпортують. Відповідно, господарство об’єктивно не має необхідного пакету документів і не може звернутися за цією дотацією. Ідея підтримки була гарна, але механізм виписаний не продумано, без кваліфікованого вивчення цього сектору ринку.

Також наша Асоціація тваринників наполягала на спрощенні отримання дозволу та погодження проектної документації на будівництво і реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів, для отримання дотацій за напрямом «часткове відшкодування вартості об'єктів». Або, як альтернативу, пропонували – зарахування висновків техніко-економічної експертизи замість проектно-кошторисної документації, для отримання якої треба пройти не одне бюрократичне коло, а це роки. Тому й отримали цю дотацію лише 5 компаній. Насправді ж в Україні будуються та реконструюються тваринницькі ферми і комплекси, але за визначеними вимогами вони не можуть скористатися цією дотацією. 

Також ми наполягали на тому, аби підтримати будівництво чи реконструкцію підприємств інфраструктури тваринницьких комплексів.            

Що стосується держпідтримки за напрямом «компенсація відсотків» та за напрямом «компенсація вартості об'єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів», то ми попереджали, що такі механізми держпідтримки працюватимуть лише, якщо буде спрощено механізм застави, оскільки більшість господарств не можуть надати банку заставу.

Ще одна причина, на якій наголошують експерти Асоціації - це недостатнє вивчення і врахування реальних потреб тваринницького бізнесу.

 «Наприклад, ми наполягали на підтримці свинарської галузі – дотувати виробників свинини 2 гривні за кілограм живої ваги, у зв’язку зі збитками нанесеними АЧС, зниженням поголів’я, ростом об’єму імпорту свинини до України. Але в 2018 році жодним чином свинарську галузь не було дотовано.

Також ми пропонували передбачити такий напрям підтримки як компенсація відсотків за кредитами на обігові кошти діяльності діючих підприємств промислового свинарства і скотарства.

Говорячи про підтримку промислового скотарства, ми наголошували на дуже малому розмірі дотацій для утримувачів корів – 1500 грн. Тому так і сталося, що господарства частко не мають зацікавленості збирати папки документів, що отримати всього 1500 грн на 1 корову» - коментує голова АТУ.

            Інша причина – це недостатня прозорість держпідтримки галузі тваринництва та недостатнє залучення громадськості до контролю за освоєнням коштів.

Так, законодавством передбачено можливість участі громадських об’єднань в роботі Комісії Мінагрополітики для надання держпідтримки галузі тваринництва. Це пункт 5 Положення, затвердженого Наказом Мінагрополітики №148. Асоціація тваринників звернулася з відповідним листом ще 11 квітня 2018 року щодо включення її до складу такої комісії. Однак це прохання було проігноровано.

Хоча Асоціація тваринників з самого початку наполягала на тому, щоб механізми діяли максимально без участі комісій, а, якщо вони і будуть, то до складу комісій повинна долучатися громадськість.

Крім того, серед причин низького відсотку освоєння держдотацій в тваринництві на 2018 рік фахівці АТУ називають недостатню поінформованість про таку держпідтримку.

«Телефонні лінії Асоціації цілий рік просто розриваються від дзвінків, - каже Ірина Паламар. – Тваринники допитуються, на що спрямована держпідтримка, куди звертатися і які документи потрібно подати, які банки кредитують тощо. Також ми неодноразово проводили опитування, які свідчать про те, що значний відсоток тваринників знає про таку держпідтримку лише в загальному, чи не знає зовсім».

АТУ, 2018