Основу аграрної галузі повинні формувати середні та малі фермерські й кооперативні господарства, а не мегахолдинги – голова АТУ Ірина Паламар

Дата публікації: 15-12-2017 - 14:55

За даними минулого року, цілих 17 агрокомпаній увійшли у ТОП-100 найбільших підприємств України. Про це свідчать дані, подані ними до Державної фіскальної служби за 2016 рік, про що повідомляє «БізнесЦензор».

Так, до ТОП-100 увійшли наступні українські агрокомпанії:

Компанія Андрія Веревського «Кернел-Трейд» («Кернел») посіла 6-е місце з виручкою 42,61 млрд грн;

31-е місце — «АТ Каргілл» — 17,09 млрд грн;

35-е місце — «Сантрейд» (Bunge) —16,12 млрд грн;

36-е місце — ТОВ «НФ Трейдінг Україна» (Хімпром Дмитра Фірташа із реалізації добрив) — 15,92 млрд грн;

39-е місце — «Ерідон» (ЗЗР від Сергія Кролевця) — 15,42 млрд грн;

40-е місце — «НІБУЛОН» (компанія Олексія Вадатурського та сина Андрія) — 15,32 млрд грн;

49-е місце — «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) — 13,10 млрд грн;

50 місце — «Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів» (МХП Юрія Косюка) — 13,03 млрд грн;

51-е місце — «Миронівський хлібопродукт» — 12,72 млрд грн;

61-е місце — «АДМ Трейдинг Україна» — 10,65 млрд грн;

65-е місце — «Сингента» (Syngenta, Швейцарія) — 10,11 млрд грн;

72-е місце — ПАТ «Азот» (Хімпром Фірташа із виробництва азотних добрив) — 9,14 млрд грн;

78-е місце — «Райз-Максимко» (UkrLandFarming Олега Бахматюка) — 8,05 млрд грн;

79-е місце — «Дельта Вілмар СНД» (Індія) — 7,95 млрд грн;

83-є місце — «Вінницька птахофабрика» (МХП) — 7,73 млрд грн;

86-е місце — «Миронівська птахофабрика» (МХП) — 7,32 млрд грн;

93-є місце — ДочП «АгроцентрЄврохім-Україна» (дочка «ЕвроХім» Росія, Андрія Мельниченка) — реалізувала добрив на 6,67 млрд грн.

«Ці дані ще раз підтверджують, що агросектор на сьогоднішній день є країни драйвером української економіки і має великі перспективи,  - прокоментувала голова АТУ Ірина Паламар. – Аграрії вже дають біля 14 % ВВП країни і понад 41% експорту. За останні 5 років доля аграріїв в національній економіці виросла щонайменше вдвічі. Тому держава повинна всіляко підтримувати даний сектор економіки. Цьогоріч у держбюджеті на підтримку сільськогосподарської галузі виділено 7,3 млрд грн, з них – 4 млрд грн на тваринництво і 1 млрд грн - на програму підтримки малих фермерських господарств. Останній пункт вважаю вкрай важливим, адже якщо великі господарства стрімко розвиваються й стають стовпами української економіки, то середній й дрібні фермери чи приватні виробники сьогодні вкрай обмежені в можливостях вироблення конкурентоспроможної продукції, доступу до сучасних технологій та ринків. Саме тому держпідтримка (компенсація на закупівлю техніки, обладнання, устаткування, насіннєвого матеріалу тощо, здешевлення кредитів тощо) допоможе стимулювати їх розвиток, а приватних виробників заохочуватиме об’єднуватися в кооперативи. Це дасть змогу не лише підвищувати якість продукції та робити її конкурентоздатною, а і, головне, врятувати село від вимирання.

Аграрний сектор не повинні формувати лише надвеликі агрохолдинги. У всіх розвинених країнах світу саме середні та малі фермерські господарства, а також кооперативи формують левову частку в структурі сільськогосподарської галузі. Для цього в Україні потрібно вирішити кілька проблем – необхідна не одноразова, а комплексна й послідовна багаторічна державна підтримка фермерських та кооперативних господарства, забезпечення доступу на ринки, зняття різного роду бюрократичних бар’єрів.

Для прикладу, наразі вкрай гострою проблемою малогоих та середнього бізнесуіх фермерів залишається масове блокування податкових накладних, з яким останні кілька місяців зіштовхуються підприємці, особливо реальні виробники. Щодня малий та середній бізнес втрачає гроші, робота підприємств фактично призупинена!

Завдяки активній позиції та роботі окремих   експертів та політиків, громадськості, і Асоціації тваринників (вихід з прес-конференцією, участь у протестах, засіданнях ВР з даного питання, направлення звернень до представників влади), 7 грудня держава спробувала хоч трохи стати на сторону бізнесу, коли Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу України, чим введено тимчасовий тестовий режим призупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Але вирішенням проблеми з блокуванням податкових накладних назвати це важко. По-суті держава намагається відволікти увагу бізнесу та надурити його.    

Згідно прийнятих поправок податкові накладні, які були заблоковані з 1 липня 2017 року, будуть зареєстровані лише 02 січня 2018 року. Тобто  бізнес чомусь має ще чекати аж по 2 січня наступного року, поки йому розблокують податкові накладні, а цим часом нести фінансові збитки, втрачати клієнтів, репутацію на ринку і спокійно дивитися як нищиться його справа. 

До того ж, не всім пощастить, що його податкові накладні будуть розблоковані. Ті накладні,по яких станом на 01 грудня 2017 року суб’єкти господарювання не подали пояснення і документи чи не звернулися із оскарженням через відмову у реєстрації, не будуть розблоковані.

Загалом для бізнесу - це лише тимчасове та часткове рішення. Тимчасове, бо бізнесу дали лише 2 місяці (січень-лютий) кисню на спрощену реєстрацію податкових накладних, і тих яких треба ще дочекатися, якщо до цього часу частина підприємств не закриється.

Часткове, бо головна проблема, через яку відбувається блокування податкових накладних, про що неодноразово говорили фахівці Асоціації тваринників, - це система оцінки (критерії) ступеня ризиків, ведена наказом Мінфіну №567 від 13 червня 2017 року, залишилася невирішеною. Держава повинна була визнати свою помилку, що прийняла недосконалу та не фахово підготовлену систему оцінки (критерії) ступеня ризиків податкових накладних згідно наказу Мінфіну №567 від 13 червня 2017 року, яка знищує український бізнес, і відмінити її, але цього не зробила.

Наразі Кабінет Міністрів України повинен підготувати постанову замість діючого наказу Мінфіну №567 від 13 червня 2017 року, та підготувати нові критерії блокування податкових накладних. Ми, бізнес, вимагаємо, щоб підготовка такої постанови відбувалася в рамках робочої групи, щоб до неї допустили малий та середній бізнес, щоб залучили юристів, економістів, бухгалтерів та тих фахівців, які знають як працює бізнес і виробництво» 

 

 

Ukrainian

Читати ще