Нові наглядачі: що дасть АПК реформа наглядових рад стратегічних держкомпаній?

13 березня Кабінет міністрів України прийняв постанову, згідно з якою 41 стратегічне державне підприємство має наново сформувати свої наглядові ради.

Згідно з рішенням уряду, незалежні наглядові ради мають бути створені у державних унітарних підприємствах і господарських товариствах, у статутних капіталах яких 50%+ акцій (часток) належать державі, а також активи яких за останній рік перевищували 2 млрд грн, а чистий дохід – 1,5 млрд грн.

Всього під ці критерії підпадає 41 держкомпанія. З аграрних держпідприємств у цьому переліку є ПАТ «Аграрний фонд» та Державна продовольчо-зернова корпорація України. Окрім цього, у переліку держкомпаній, які по новому мають формувати свої наглядові ради, є також інші підприємства, стабільна робота яких важлива для агросектору України. Йдеться про «Укрзалізницю», Адміністрацію морських портів України, а також порти «Южний», Іллічівський та Одеський порти.

В уряді сподіваються, що нові порядки формування та роботи наглядових рад знизять корупційні ризики та можливість політичного втручання в роботу держпідприємств.

За словами Максима Нєфьодова, першого заступника міністра економічного розвитку, першою з вищеперерахованих держкомпаній сформовану по-новому наглядову раду отримає «Укрзалізниця», на ефективність роботи якої цьогоріч нарікали навіть ліниві, не лише аграрії.

На початку цього року ДПЗКУ оголосило про старт своєї програми співпраці з фермерами. ПАТ «Аграрний фонд» уже запустив програму форвардних закупівель зерна, що є однією з форм держпідтримки аграріїв. В яку сторону зміниться ефективність виконання таких програм після створення нових наглядових рад на аграрних держкорпораціях? Чи зможуть наглядові ради змусити працювати «Укрзалізницю» та порти ефективніше, зокрема швидше перевалювати зерно на експорт?

Невідомі повноваження

Чим керуватимуть наглядові ради? Насправді державні установи не можуть дати чіткої відповіді на це питання. За поясненнями Мінекономрозвитку, теоретично наглядові ради мають право погоджувати стратегію та річний фінансовий план держпідприємств, призначати та звільняти керівників держпідприємств, а також визначати умови оплати їхньої праці. Наглядові ради також отримають право формувати підрозділи внутрішнього аудиту на держпідприємствах, а також обиратимуть незалежного зовнішнього аудитора. Наглядові ради також матимуть право приймати рішення щодо вчинення значних операцій держпідприємств (наприклад, випуску облігацій),  (за виключенням рішень, які віднесені до компетенції загальних зборів або органу управління) та операцій, щодо яких є заінтересованість у посадових осіб держпідприємства.

Але фактично обсяг повноважень наглядової ради, а також дату старт процесу її формування визначатиме міністерство, яке керує тою чи тою держкомпанією.

У прес-службі Мінагрополітики говорять, оскільки згадану урядову постанову ще не опубліковано в «Урядовому кур`єрі», то фактично вона ще не набула чинності. Більш того – перед тим, як запускати процес формування наглядових рад для аграрних держкорпорацій, юристам міністерства необхідно вивчити усі «вузькі місця» нормативної бази. В установі пояснюють – наглядові ради формально мають право звільняти та призначати керівників держкомпаній. Але таке ж саме право матиме і держсекретар міністерства, як тільки його буде призначено на цю посаду.

В Мінекономрозвитку наголошують -  саме профільне міністерство приймає рішення про створення нової наглядової ради на держкорпораціях. Рішення про початок конкурсу до наглядової ради, а також вимоги до учасників конкурсу та конкурсної комісії примає правління держкорпорацій. Воно також визначає переможців кадрового конкурсу, але має погодити їх з номінаційним комітетом при МЕРТ. Що цікаво – дорадчий голос у такому комітеті можуть мати представники іноземних дипломатичних представництв, або ж представники експертного середовища. Але, якщо вірити експертам, цей момент насправді не матиме жодного значення.

У прес-службі «Аграрного фонду» кажуть – справді, для держкомпанії потрібно буде формувати наглядову раду. Але про початок, перебіг та впливи цього процесу на роботу підприємства воліють не говорити, посилаючись на те, що це питання перебуває у віданні виключно профільного міністерства. Подібне кажуть і у прес-службі ДПЗКУ. За словами представників установи, поки про формування нового складу наглядової ради не йдеться, бо «міністерство не давало з цього питання жодних вказівок». Але навіть якщо кадровий конкурс до наглядових рад буде запущено, це аж ніяк не вплине на виконання поточних програм корпорації, зокрема по співробітництву з фермерами.

Чим допоможуть? 

Як правило, експерти не поспішають коментувати нову реформу у державному секторі економіки, посилаючись на те, що «не встигли детально вивчити питання».

Втім, як каже Дмитро Подтуркін, директор консалтингової компанії «MSG», постановка питання в ракурсі «незалежні наглядові ради допоможуть побороти корупцію» є не зовсім правильною, оскільки мета створення таких структур – підвищення ефективності роботи корпорацій. Але, судячи зі слів Мар`яна Заблоцького, голови Українського товариства економічних свобод, «запобіжник» від корупції держкорпораціям справді потрібен. Заблоцький коментує – за його інформацією, у 2015 році у більшості форвардних закупівель зерна «Аграрного фонду» взяли участь компанії, пов`язані з Олегом Бахматюком, власником агрохолдингу UkrLandfarming. Фактично, малі та середні фермери не змогли отримати державну допомогу у такій формі. З однієї сторони, створення справді незалежної наглядової ради могло б попередити надалі повторення таких ситуацій. З іншої сторони – специфіка проведення кадрових конкурсів в Україні, де рідко беруть участь справді незалежні кандидати, а також збитки держкомпанії за попередні роки змушують сумніватись у тому, що наглядова рада стимулюватиме ефективніше працювати «Аграрний фонд». Експерт так само коментує можливу результативність роботи нової наглядової ради для ДПЗКУ – на його думку, держкорпорація, попри заявлені успіхи, насправді муситиме працювати над покриттям 7 мільярдів гривень збитків, отриманих за останні 5 років, тому і тут навряд чи варто очікувати відчутних результатів від призначення наглядової ради на держкорпорацію.

Екс-заступник міністра інфраструктури Олександр Кава також переконаний – аби покращити роботу транспортних держкомпаній в Україні треба аж ніяк не нові наглядові ради для них. У першу чергу, на думку експерта, аби «Укрзалізниця» та порти стали працювати ефективніше та змогли віднайти кошти на розширення власних потужностей, потрібно відмовитись від політики непрямого субсидування низькими тарифами на вантажоперевезення металургійних та вугільних підприємств, пов`язаних з Ахметовим. «Але це питання, як і питання портових зборів, та реорганізації роботи АМПУ залежить виключно від вищого керівництва держави», - каже Кава. Тому, як резюмує експерт, не варто очікувати, що реформа  наглядових рад транспортних корпорацій дасть відчутний ефект для аграріїв та зернотрейдерів.

Іван Киричевський