Ірина Паламар захищає аграріїв від рейдерства та несертифікованих пестицидів

20 липня 2018 року Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України, взяла участь у робочій  групі з питань поліпшення інвестиційної привабливості аграрного сектору при Національній Інвестиційній Раді, на якій обговорювалася Дорожня карта пріоритетів реформування сільського господарства.

У своєму виступі Ірина Паламар підняла цілу низку вкрай гострих питань, що стосуються ситуації в тваринництві, і висловила пропозиції, які запропонувала внести до проекту Дорожньої карти з реалізації рекомендації робочої групи з поліпшення інвестиційного клімату у сфері сільського господарства.

1. Запобігання та протидія аграрному рейдерству (захопленню земель та майна сільськогосподарських підприємств).

Системний ріст рейдерського захоплення земель та майна сільськогосподарських підприємств  не лише перешкоджає діяльності підприємців, виробників сільськогосподарської продукції, але й негативно впливає на інвестиційну привабливість.

«Тому це питання повинно стати пріоритетним задля розвитку аграрного ринку та поліпшення інвестиційного клімату, - відзначила Ірина Паламар. - У зв’язку із цим необхідно якомога швидше доопрацювати законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» р. №8121 від 14.03.2018 р. до його другого читання та схвалення у ВРУ. 

2. Запобігання та протидія ввезенню на територію України, виробництву та обігу контрафактних або непридатних пестицидів в сільському господарстві, а також попередження фактів отруєння сільськогосподарських тварин та людей через недотримання вимог законодавства щодо використання пестицидів та агрохімікатів.

«За даними ФАО, в Україні частка контрафактної продукції на ринку пестицидів становить 25%, тоді як на світовому ринку - 10%, - каже Ірина Паламар. - В Україні щороку фіксується збільшення кількості випадків отруєння сільськогосподарських тварин (бджіл, корів) та людей через недотримання сільськогосподарськими виробниками встановлених вимог в сфері використання пестицидів та агрохімікатів. На сьогодні ж максимальна адміністративна відповідальність – 170 грн., ст. 83 КпАП України.

Голова АТУ наголосила, що необхідно розробити проект змін до законодавства, спрямованих на запобігання та протидію ввезенню на територію України несертифікованих пестицидів, та підвищити відповідальність за порушення даної норми.

«На засіданні нас дуже підтримали в даному питанні представники Американсько-Української Ділової Ради, - відзначає Ірина Паламар. – Адже світові виробники мінеральних  добрив також потерпають від присутності на ринку великої кількості підробної, несертифікованої продукції. Отож ми домовимося із членами Американсько-Української Ділової Ради, що разом пропрацюємо пропозиції щодо змін до законодавства про пестициди, аби в найкоротші строки винести їх на затвердження. Це вкрай важливе питання для України. Воно стосується не лише економіки, а й здоров’я нації!»

3. Сприяння експорту м’яса свинини шляхом імплементації в законодавство України принципу компартменталізації.

Компартменталізація – спеціальна процедура, поширена в багатьох світових країнах, яка дозволяє підприємствам після проходження детальної перевірки здійснювати міжнародну торгівлю навіть в умовах поширення в країні їх діяльності певних епізоотичних хвороб, наприклад, АЧС. Таким чином, введення компартменталізації сприятиме інвестуванню в свинарську галузь та збільшенню експорту м’яса свинини.

«Присутність африканської чуми свиней в Україні вкрай негативно відзначилася на розвитку свинарської галузі, - коментує Ірина Паламар. – Це і зниження поголів’я свиней,  і нанесення збитків господарствам, і закриття великої частини експортних ринків. Водночас світова практика дає можливість працювати господарствам на зовнішній ринок, навіть якщо в країні їх діяльності є певні епізоотичні хвороби – через процедуру компартменталізації. На жаль, в Україні відсутнє належне законодавство, яке б дозволило свинарській галузі продовжувати працювати на експорт.

Отож я виступила із вимогою прискорити прийняття необхідного законодавства щодо впровадження принципу компартменталізації. На рівні Держпродспоживслужби є вже три підготовлені проекти наказів, які ще не затверджені  Мінагрополітики: «Про впровадження компартменталізації», «Про затвердження Інструкції щодо утримання свиней з метою недопущення поширення інфекційних хвороб», «Про внесення змін до Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней». Їх необхідно якомога швидше затвердити, якщо ми хочемо розвивати свинарську галузь. І в цьому питанні ми також отримали велику підтримку від Американсько-Української Ділової Ради, яка обіцяла нам допомогти».

4.  Питання облаштування залізничних шляхів до сільськогосподарських підприємств задля полегшення логістики продукції. 

На сьогоднішній день українське залізничне сполучення перебуває у вкрай плачевному стані. Нові шляхи не будуються, а старі – руйнуються, і ніхто за цим не слідкує.

«Залізничні рейки просто крадуть, їх розбирають і здають на металобрухт. А збудувати нові – коштує шалених коштів. Укрзалізниця, яка мала б контролювати стан залізничних шляхів та сприяти їх розвитку, належно не виконує ці функції. То про які інвестиції у сільське господарство можна говорити, якщо в нас немає елементарних умов для логістики?»

5. Сприяння впровадженню нових санітарних вимог до якості молока, а також забою сільськогосподарських тварин та реалізації м’яса.

З 01 січня 2019 р. вступають в силу нові ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови» та в частині вимог до молока другого ґатунку ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі», згідно з якими другий сорт молока не можна буде використовувати для виготовлення харчових продуктів.

Разом із тим, майже 70% молока виробляється в домогосподарствах населення та є основною сировиною для молочної галузі України. На жаль, приватні домогосподарства через відсутність належного обладнання чи інфраструктури підприємств не зможуть забезпечити виконання нових санітарних вимог до якості молока.

Також із 4 квітня 2018 року набув  чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», який передбачає зменшення обсягів забою тварин не на бійні до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин на тиждень. Тобто, вже 2020 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, зможуть використовуватися виключно для власного споживання та продаватися лише в межах 50 км від місця забою.

«Перш, ніж вводити подібні законотворчі ініціативи, потрібно створити для селян необхідну інфраструктуру, аби вони могли виробляти молоко високої якості чи забивати тварин на сертифікованих бійнях, - коментує Ірина Паламар. –  Треба забезпечити села спеціально обладнаними молокозбиральними пунктами, доїльним залами, завдяки чому можна було б покращити якість молока. Крім того, будувати мережу забійних пунктів, аби селяни могли отримати право на реалізацію м’яса; будувати м’ясопереробні підприємства.

Тому я наголошую, що необхідно вносити відповідні зміни до Концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року в частині розвитку молочних та м’ясних сільськогосподарських кооперативів, забійних та м’ясопереробних підприємств чи розробити Концепцію розвитку в Україні молочної та м’ясної галузей». Потрібна державна та донорська підтримка домогосподарств населення та сільськогосподарських  кооперативів, а також малого бізнесу».