Ірина Паламар: "Тваринники та влада ініціювали заходи з підтримки виробників та експортерів"

Дата публікації: 28-07-2017 - 18:00

26 липня 2017 року відбувся круглий стіл за темою «Розвиток виробництва та експорту м’яса в Україні», організований за ініціативи Асоціації тваринників України, Міністерства аграрної політики та продовольства України та Офісу підтримки реформ, за підтримки проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку».

В заході взяли участь Голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар, Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, Голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Валентин Дідич, координатор Робочої групи з розвитку ринків, експерт Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики Олександр Жемойда, голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа, директор Департаменту тваринництва Мінагрополітики Микола Кваша, експерт Робочої групи з розвитку ринків, експерт Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики Ігор Колядін, керівник Офісу з просування експорту при Мінекономрозвитку Мар`яна Каганяк, голова Громадської ради при Держпродспоживслужбі, національний консультант з біобезпеки та ветеринарії Віталій Башинський, керівник напряму розвитку аграрних ринків, проект USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Микола Гриценко, радник з економічної політики Проекту з Інвестиційного Клімату України (IFC) Олег Нів’євський, керуючий партнер Торгівельного та інвестиційного Обміну ЄС-Україна Вольфрам Рехбук, інші поважні представники профільних органів, експерти, галузеві аграрні асоціації, міжнародні організації, виробники та найбільші експортери продукції тваринництва з різних регіонів України.

Метою заходу був аналіз сьогоднішньої ситуації із виробництвом та експортом продуктів тваринного походження та визначення основних проблем, з якими стикаються виробники та експортери на внутрішньому та зовнішньому ринках, їх причини та шляхи вирішення.

            «За офіційною статистикою сьогодні виробництво м’яса є непривабливим, поголів’я ВРХ стабільно зменшується, - відзначила модератор заходу Ольга Трофімцева. – Але хочеться вірити, що зараз наступає переломний момент. Ситуація на внутрішньому ринку формує економічні важелі, які мають дати імпульси для розвитку тваринницької галузі. Але лише економічні імпульси – це недостатньо. Ми зібралися тут для того, аби обговорити, що може зробити держава - МінАПК, Держпродспоживслужба, аби наша тваринницька галузь пішла в ріст, і ми могли нею пишатися».

Ключовими темами обговорення стали питання розвитку державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників та поліпшення податкового регулювання,  удосконалення системи митного регулювання в сфері експорту продуктів тваринництва, державна підтримка виробників продукції тваринництва (удосконалення дозвільної та іншої документації) на етапі підготовки до експорту, необхідність запровадження рівних правил ринку для всіх виробників-експортерів та інші питання.

«Я щиро хочу, щоб наша країна з її чудовими ланами була відповідно представлена в усьому світі, - зазначив  Валентин Дідич, народний депутат України. – І тваринницька галузь – це є її основа. Без тваринницької галузі земля буде сиротою, адже ми, тваринники, поновлюємо родючість землі. І для цього тваринницька галузь повинна розвиватися. А ми тут для того, аби допомогти вам у цьому, ми будемо слухати вас, підтримаємо всі ваші пропозиції та ініціативи і спільно працюватимемо на майбутнє».

«На сьогоднішній день частка тваринництва в загальному експорті аграрної продукції не така вже й велика — близько 6 % за минулий рік, хоча попит є, -  зазначила у вступній промові Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України. - І причиною цьому є існуючі внутрішні бар’єри, які не дозволяють розвивати на високому рівні  виробництво та експорт в Україні м’яса. Усе це знижує мотивацію підприємств розвивати галузь, позначається на загальних показниках поголів’я, виробництва та експорту продукції тваринництва, впливає на розміри капіталовкладень підприємств у власне виробництво тваринництва, на вартість продукції тваринництва та її конкурентоспроможність, що в кінцевому результаті негативно позначається на іміджу України на світовому ринку, обсягах залучених міжнародних інвестицій, стабільності валютного балансу».  

Одним із важливих питань, які підняла Асоціація тваринників України, стало високе експорте мито у розмірі 10%, що виробники змушені сплачувати за експорт продукції. Це робить в цілому невигідним для виробника постачання продукції на зовнішні ринки, про що висловилося багато виробників, членів АТУ. У процесі обговорення Асоціацією було запропоновано переглянути діюче митне законодавство в частині ставки експортного мита. Пропозиція знайшла підтримку серед виробників, для яких ця тема є вкрай наболілою.

«Внутрішній ринок не має на сьогоднішній день потреби в такій кількості продукції, яку ми виробляємо, - заначив Олег Швидченко, директор ТОВ «Агрікор Холдинг». - Тому сьогодні ми орієнтуємося на експорт. Ми сплачуємо експортне мито 10% згідно з законом, який був прийнятий іще в 1996 році. Але конче необхідно, аби це мито залишалося виробникам, щоб розвивати надалі виробництво і галузь в цілому. Ми пропонуємо скасувати 10% мито на готовий продукт, тобто, бичків вагою від 400 кг і вище, залежно від категорії та напрямку ВРХ. Такий підхід спонукатиме розвивати внутрішнє виробництво, відгодівлю, а не вивозили маленьких молочних бичків». 

Важливим стало питання і підтримки с/г виробників щодо поліпшення податкового регулювання. «Сьогодні сільськогосподарські підприємства, які, наприклад, одночасно займаються вирощуванням зернових та виробництвом молока і м’яса, стикаються з проблемою отримання у повному обсязі «бюджетної дотації для розвитку с/г товаровиробників» в рахунок погашення понесених витрат по ПДВ, - заначила Ірина Паламар. - По факту ж замість 100% дотації вони отримують 55%! Бо такий неправильний механізм прорахунку ПДВ. А через недостатність державного фінансування в один місяць можуть не отримати і ці. Підприємства просто планують вирізати поголів’я і закрити окремі напрями діяльності. Тому потрібно переглядати чинне законодавство на рівні профільних міністерств та Уряду та вносити відповідні зміни до Постанови КМУ».

Серед нагальних проблем експортерів було виділено і питання спрощення дозвільної документації при підготовці до експорту, яке викликало жваву дискусію, особливо серед виробників. Тваринники зазначили, що на сьогодні немає чітко прописаного на законодавчому рівні документу щодо процедури власне карантинування та сертифікації, тому при оформленні ветеринарного сертифікату вони стикаються з численними перешкодами у вигляді різних підходів на рівні різних територіальних органів Держпродспоживслужби. Органи на місцях, що видають дозвільну документацію, не володіють достатніми знаннями про процедури карантинування, висувають різні вимоги, звідси – не однакові, не уніфіковані процедури і, як результат, неврегульованість процесу.

«На сьогоднішній день немає методичного акту в сфері карантинування ВРХ, - зазначив Олександр Васильович Білоус, головний фахівець з тваринництва ПАТ «МХП» (ПАТ «Миронівський Хлібопродукт»). - Відповідно при оформленні ветсертифікатів ветслужба кожного регіону трактує ці вимоги по-своєму. Крім того, в існуючих сертифікатах застарілі окремі положення. Наприклад, обробка худоби препаратами, які вже давно не використовують. Турбує нас і проблема 5-разової плати за огляд тварин: ми сплачуємо інспектуру за огляд при постановці на карантин, при знятті з карантину, при навантаженні на скотовози, прикордонній службі в регіонах, при навантаженні на корабель, дане питання потребує врегулювання».

В процесі обговорення було запропоновано прописати на законодавчому рівні методичні рекомендації щодо процедури карантинування, якими б могли керуватися ветеринарна служба на місцях, а також розіслати всім службам на місцях методичні вказівки щодо процедур огляду тварин при карантинуванні.

Проблемні питання до обговорення висовували і самі виробники. Одним із болючих питань для тваринників стала проблема оснащення морських портів для можливості експорту ВРХ.

Максим Ігорович Гузєв, провідний менеджер відділу експортних продажів ПАТ «МХП», відзначив відсутність в Україні достатньої кількості відповідно обладнаних портів. «На сьогоднішній день експортом морем по суті займається лише Миколаївський порт. Великою проблемою є те, що вони не оснащені належним чином. При цьому в портах діють посередники – експедиторські та брокерські компанії, які свого роду монополізували ринок. Посередник укладає ексклюзивні договори між конкретною однією країною-експортером і окремим покупцем. І іншим виробникам це створює перешкоди, оскільки вони в такому разі не мають змоги заключити контракт з іншим імпортером. Тому є необхідність відповідно обладнати й інші порти - в Херсонській, Одеські областях, тоді знялося б навантаження на один порт, а виробникам не доведеться звертатися до посередників. Вони напряму зможуть налагоджувати експорт».

Таким чином, у підсумку обговорення даного питання було ухвалено необхідність створення та обладнання інспекційних прикордонних постів в інших портах країни, аби розширити можливості для транспортування ВРХ за кордон. «В принципі, в нас вже передбачено законодавством спорудження прикордонних інспекційних постів, - зазначив голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа. - Ці пости здебільшого передбачалися як пости для здійснення імпорту. Але ми бачимо необхідність, аби оснастити їх відповідно і для здійснення експорту. Тому ми актуалізуємо наші пропозиції щодо спорудження інспекційних постів, поставимо питання про їх фінансування тощо. Тобто, в Держпродспоживслужби вже є чітке розуміння, як вирішувати ці питання».

В ході дискусії було підняте питання і про реалізацію заборони на законодавчому рівні продажу бичків віком до 21-го дня. Виробники яловичини висловили занепокоєння, що на сьогоднішній день селяни здають мало не новонароджених бичків на забій перекупникам, аби зекономити на випоюванні їх молоком. Через це щороку на забій іде близько 1 млн молодих бичків, яких можна було б відгодувати і продати на експорт. «Ми змушені купувати у населення молодих бичків, мало не 3-денних, не випоєних молоком, - прокоментував Валентин Шевченко, директор ТОВ «Енвір». - Усе це позначається на здоров’ї тварини і її майбутній продуктивності. До того ж, як відомо, м'ясо телят до 21-го дня шкідливе для споживання людиною, а в Україні це м’ясо від молодих телят нелегально реалізується на ринках як телятина».

Голова Громадської ради при Держпродспоживслужбі, національний консультант з біобезпеки та ветеринарії Віталій Башинський зауважив зі свого боку: «На жаль, населення не має достатньої інформації, люди вважають м’ясо молодих телят  корисним, а насправді людей реалізатори не ставлять до відома про вік забитих тварин. Інформація про це повинна бути доступною споживачеві. Що ж до заборони продажу телят – не думаю, що звичайна заборона працюватиме і матиме ефект. Треба підійти до проблеми з іншого боку, взяти досвід інших країн, де існує  механізм збереження телят через відповідні компесації витрат власникам корів через господарства, які спеціалізуються на відгодівлі великої рогатої худоби».

У зв’язку із цим було запропоновано розробити державну програму компенсації коштів селянам за молоко, яке вони втрачають на випоюванні телят, аби вони утримували їх до місячного віку і здавали на підприємства із відгодівлі.  

Серед інших питань, що були висвітлені – обговорення результатів роботи МінАПК в напрямі боротьби з АЧС, розробка програми щодо часткової компенсації тваринникам витрат на купівлю племінного молодняку та будівництво нових приміщень, можливості для пошуку нових експортних ринків і майданчики, через які тваринники можуть просувати свою продукцію для експорту. Обговорено діючі програми підготовки українських операторів ринку до місії інспекторів із ЄС, про проблеми та перспективи просування яловичини на інші міжнародні ринки  (профільні асоціації, Офіс з просування експорту при МЕРТ, Проект “Реформування інвестиційного клімату в Україні” Групи світового банку, Проект USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» та ін.).

У підсумку було ухвалено прийняти за результатами заходу програмного документу з усіма висловленими пропозиціями.

«Шановні виробники, члени Асоціації, ми з вами будемо й надалі постійно тримати зв'язок, - звернулася у підсумку дискусії до тваринників Ірина Паламар. - Гадаю, що найближчим часом ми зберемося окремо по найнагальніших питаннях для більш детального їх обговорення та відпрацювання разом із представниками Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Офісу підтримки реформ та іншими профільними організаціями та інституціями, адже влада та профільні органи завжди нас підтримували».

  •  Ірина Паламар: "Тваринники та влада ініціювали заходи з підтримки виробників та експортерів"
  •  Ірина Паламар: "Тваринники та влада ініціювали заходи з підтримки виробників та експортерів"
  •  Ірина Паламар: "Тваринники та влада ініціювали заходи з підтримки виробників та експортерів"
  •  Ірина Паламар: "Тваринники та влада ініціювали заходи з підтримки виробників та експортерів"
  •  Ірина Паламар: "Тваринники та влада ініціювали заходи з підтримки виробників та експортерів"
Ukrainian

Читати ще