«У 2017 році АЧС поширювалася вдвічі швидше, ніж у попередні роки» – голова АТУ Ірина Паламар

Так, за 2017 рік було зафіксовано 163 нових випадки АЧС, а загалом з 2012 року сталося 311 спалахів хвороби. Тобто – у 2017 році АЧС розповсюджувалася удвічі швидше, ніж попередній рік, й в 10 раз швидше ніж у 2014-му.

2018 рік тільки розпочався, але за неповний місяць вже фіксується 13 нових випадків АЧС.

Тобто, ситуація залишається критично негативною.

«Лише за офіційною статистикою, починаючи з 2012 року через АЧС знищено 130 тисяч голів свиней, - прокоментувала голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. - Збитки від АЧС на 1 голову в господарствах населення вартують 114$, на малих та середніх свинофермах - 196$, а на  великих промислових комплексах - 460$. Але загальні збитки від епізоотії набагато більші від фактичних коштів, які втрачаються від загибелі чи забою однієї свині. Це також і знецінення капітальних інвестицій, витрати на додаткове зберігання або термічну обробку фуражного зерна, втрати, пов’язані з унеможливленням ведення бізнесу, вартість протиепізоотичних заходів (дезінфекції території та приміщень, утилізації трупів та відходів, карантинні обмеження тощо). Слід додати сюди і непрямі збитки на рівні країни, оскільки потерпає не лише свинарство, а й економіка країни загалом. Зокрема, поширення АЧС вже викликало торговельні обмеження експорту продукції свинарства.

Ситуацію може врятувати лише комплексна державна робота в усіх напрямках. Нагадаю, Асоціація тваринників України разом із науковцями та представниками Держпродспоживслужби ще рік тому розробили «Програму боротьби з АЧС» на найближчі 5 років. Та Мінагрополітики її ігнорує, проект досі несхвалений.

Тим часом в Україні не лише скорочується поголів’я свиней (за 2017 рік воно зменшилося на 8,2%, до 6,1 млн голів). Але ми й багато втрачаємо через закриття експортних ринків свинини у зв’язку з АЧС. Тому важливим державним кроком має бути також упровадження компартменталізації, (про що наша Асоціація в останні рази апелювала до влади), яка є єдиною на сьогоднішній день можливістю налагодити експорт для української свинини. Ми разом із Держпродспоживслужбою та FAO сьогодні активно працюємо над розробкою змін до Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней та нових Ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней. Упровадження компартменталізації стимулюватиме виробників підвищувати заходи біобезпеки на своїх господарствах, що в результаті сприятиме не лише появі можливості для експортування продукції свинарства, але й покращенню епізоотичної ситуації в країні в цілому».

Для довідки:

Компартменталізація – розділення тваринницьких господарств за ступенем їх біологічного захисту. Ті підприємства, які мають достатній (високий) ступінь захисту від проникнення хвороби на територію господарства, отримують статус безпечних, а значить, їхня продукція може вільно виходити на ринки, в тому числі й зовнішні. Дана процедура регламентує віднесення свинарського господарства або підприємства з забою свиней, переробки та зберігання продуктів забою до одного з компартментів.

Компартмент I - незахищені від загрози господарства;

Компартмент II - господарства низького рівня захисту;

Компартмент III - господарства середнього рівня захисту;

Компартмент IV - господарства високого рівня захисту.

Механізм компартменталізації дозволяє зберігати можливості торгівлі продукцією тваринництва для підприємств, які мають належний рівень біобезпеки, підтверджений компетентним органом відповідної держави. Тобто підприємства, які підтвердять компартмент з тієї чи іншої хвороби, за міжнародними правилами отримують можливість не зупиняти виробництво та здійснювати торгівельні операції, включаючи експорт, навіть якщо опинилися у зоні карантину відповідної хвороби.

АТУ, 2018