Селяни виробляють усе менше молока і м’яса

У першому кварталі 2017 року виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції тваринництва у господарствах населення знизилося майже на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Такі дані надає Держстат.

Так, реалізація на забій сільськогосподарських тварин (у живій масі) у господарствах населення цьогоріч склала  296,3 тис. тонн, тоді як минулого року ця цифра становила 304,8 тис. тонн, тобто, знизилася на 2,8%.

Рівно на 3% зменшилося виробництво молока в населення, воно складає 1272,8 тис. тонн, тоді як у першому кварталі 2017 показники становили 1312,8 тис. тонн.

В той же час, аналогічні показники на сільськогосподарських підприємствах зросли відповідно на 1,3 % (тварини живцем) та 3% (молоко).

Ці факти свідчать про те, виробництво продукції тваринництва в Україні потроху зміщується в бік промислових підприємств. Хоча виробництво, зокрема, молока, все ще переважає у господарствах населення, майже удвічі (673,5 тис тонн – промислове, 1272,8 тис. тонн – господарства населення).

На думку Асоціації тваринників, одна із причин цього - це введення з 1 липня цього року нових європейських санітарно-гігієнічних норм до молока, за якими другий сорт молока, яке виробляється в домогосподарствах населеннях, не зможуть використовувати для виготовлення харчових продуктів. Також законодавча ініціатива, яка має високі шанси бути прийнятою (законопроект №7489), - заборона з 2020 року використання м’яса, отриманого у результаті забою не на бойні з  експлуатаційним дозволом, за виключенням власного споживання.

«З одного боку, перехід до превалювання фермерського виробництва – це правильний європейський шлях, - коментує голова АТУ Ірина Паламар. - У розвинених країнах саме  фермерські підприємства та сільськогосподарські кооперативи вироблять левову частку с/г продукції. Бабусі, наприклад, в Нідерландах, корів не тримають. Там фермерські господарства можуть забезпечити і відповідну якість продукції, яку не в змозі дати підсобне господарство.

Проте не слід ставити поруч рівень життя українців та європейців. Останні забезпечені достатньо, аби не мати необхідності тримати підсобне господарство, оскільки можуть цю продукцію купити. У нас же утримання корови чи свиней є чи не єдиним способом для українців вижити.

Тому на даний час треба допомогти саме дрібному виробнику, селянину, аби він мав змогу створити, наприклад, сімейну ферму, де виробляв би конкурентну якісну продукцію. І в цьому має допомогти держава.

Сьогодні ж маємо ситуацію протилежну: держава допомагає дотаціями лише крупним холдингам, в яких і так усе добре. І це в черговий раз продемонструвало і цьогоріч Мінагрополітики, розписавши 4 млрд грн держдотацій таким чином, що їх зможуть отримати лише крупні господарства. А дрібний виробник, який не має великої земельної площі в оренді та майна для застави, знов залишиться ні з чим.

 Наша Асоціація тваринників України провела величезну роботу з даного питання: ми і брали участь у засіданнях Мінагрополітики, і писали відкритий лист до Прем’єр-міністра, і збирали виробників на віче, і навіть організували  акцію протесту проти непрозорого розподілу дотацій. Але таке враження, що нас ніхто не чує, бо віз і нині там».