Ірина Паламар закликала дотримуватися українських інтересів при виконанні вимог Угоди з ЄС

Дата публікації: 25-06-2019 - 17:12

Ірина Паламар виступила на круглому столі, присвяченому питанню упровадження європейських вимог до харчових продуктів в Україні, де висловилася про низку ключових проблем галузі та шляхи їх вирішення .

25 червня відбувся круглий стіл за темою «Рік європейських вимог до харчових продуктів в Україні: які підсумки?», організований Українським кризовим медіацентром, за участі експертів харчової промисловості, представників влади, галузевих асоціацій.

Як відомо, рік тому в Україні почали діяти нові вимоги до харчової продукції внаслідок адаптації українського законодавства до європейського у рамках Угоди про асоціацію з СС.

Нові стандарти мали забезпечити кращу якість продукції на внутрішньому ринку і широкі можливості для українських виробників на світовому ринку. Частина зацікавлених сторін запевняли, що від нових правил виграє і бізнес, і споживач. Інші переконували, що за новими правилами домашнє молоко і м’ясо заборонять для продажу, і це знищить дрібних операторів ринку, а відновлення перевірок підприємств збільшить корупційні ризики.

Тож експерти галузі зібралися, аби визначили, як нові європейські стандарти до харчової продукції вплинули на виробництво:

• Чи покращилася якість продуктів та як у цьому переконатися?

• Як нові правила гри вилинули на бізнес великий, середній, дрібних операторів?

• Як нові правила вилинули на український експорт?

 

В рамках дискусії виступила аграрний експерт, віце-президент AVA Group, член Спілки Українських Підприємців Ірина Паламар, яка висловила низку зауважень та пропозицій щодо кроків, які необхідно упроваджувати для поліпшення якості харчових продуктів, аби при цьому не постраждали інтереси виробників: бізнесу, дрібних фермерів та власників особистих селянських господарств.

 

Говорячи про запровадження європейських вимог та стандартів до харчової продукції, Ірина Паламар акцентувала, що при цьому потрібно враховувати специфіку українського ринку.

«Значний відсоток молочної та м’ясної сировини виробляється у господарствах населення, - відзначила Ірина Паламар. - Більше половини  поголів’я ВРХ зосереджено у звичайних людей. Станом на 1 червня 2019 року поголів’я ВРХ в Україні становило 3739,0 тис. голів (із них 1925,4 тис. голів корів), з яких у населення 2615,4 тис. голів. (із них 1468,3 тис. голів корів). Свиней у господарствах населення станом на 1 червня 2019 р. становило 2809,4 тис. голів із загальних 6347,0 тис. голів.

Тому при виконанні Україною євроінтеграційних вимог Угоди про Асоціацію, в частині адаптації законодавства в сфері харчової продукції належної уваги потребують, окрім великого та середнього бізнесу, і господарства населення. Дуже важливо підтримати цю категорію операторів ринку з боку держави та донорів, якщо ми хочемо, щоб Україна виробляла достатню кількість молока та м’яса. Сільське населення не має достатньо фінансових засобів, щоб самостійно виконати досить жорсткі, хоча і потрібні, європейські вимоги». 

Спікер відзначила, що хвиля публікацій та заяв в ЗМІ про можливі негативні наслідки  від заборони прийому від сільського населення молока 2-го сорту, а також заборони подвірного забою і продажу домашнього м’яса, є досить обґрунтованою. І до них в жодному разі не можна ставитися легковажно. «На сьогодні поки що немає соціального бунту сільського населення та негативних сигналів із серйозною нестачею молочної чи м’ясної сировини лише через те, що відтерміновано фактичне впровадження нових європейських стандартів до молочної та м’ясної харчової продукції. Заявляти, що запровадження нових правил не вплинуло на дрібних операторів ринку, навіть не коректно» - акцентує спікер.

У ході обговорення спікер нагадала, що з 01 січня 2019 року набув чинності новий ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», який суттєво не впливає на приватні домогосподарства. В частині ж вимог до молока 2го ґатунку, яке переважно виробляється у господарствах населення, продовжує діяти до кінця 2019 року старий ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі». З 01 січня 2020 року буде встановлено дворічний перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде прийматися, але виключно для технічних цілей (корми для тварин, казеїн тощо).

«Тому необхідне впровадження нових європейських вимог до молока, яке виробляється у господарствах населення. Ми разом із фахівцями підготували проект відповідного нормативно-правового акту про відтермінування і передали його до Уряду».

Ірина Паламар акцентувала, що господарствам населення, які утримують корів, потрібно надати час, щоб підготуватися до нових вимог. І держава в цьому також має допомогти. Головним чином - у сприянні об’єднання людей у сільськогосподарські молочні кооперативи та спільне придбання обладнання для отримання молока високої якості.

Задля цього, на думку експерта, в Україні повинна реалізовуватися загальнодержавна політика із популяризації кооперативного руху та безоплатної допомоги в організації кооперативів; упроваджуватися практична інформаційна та роз’яснювальна допомога в регіонах із отримання бюджетної дотації на закупівлю обладнання молочними кооперативами. «Для людей в селах часто корова – єдиний дохід, - зауважила спікер. - А за молоко вищої якості селянин міг отримав більшу ціну».

Це саме стосується і селян, що займаються виробленням м’ясної продукції. Відповідно до законодавства, з 2025 року буде заборонено подвірний забій тварин, а значить, вони не матимуть змогу реалізовувати м’ясну продукцію, адже спеціалізованих підприємств для забою тварин в Україні мізерна кількість: значна частина, яка офіційно рахується, не працює; інша ж частина - територіально віддалена від сіл.

Тому, на думку Ірини Паламар, держава повинна запропонувати іншу альтернативу – можливість забою тварин на сертифікованих забійних  підприємствах та реалізації такої продукції. Через зазначені причини необхідно відтермінувати запровадження нових вимог до забою тварин та реалізації м’яса. «Аналогічно я не підтримую прийняття проекту №7489 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності»), згідно з яким з 2020 року м'ясо тварин, забитих не у спеціалізованих забійних пунктах, не можна буде реалізовувати на продаж, а дозволятиметься лише для власного споживання. За відсутності державних програм підтримки будівництва та реконструкції в Україні забійних підприємств не доцільно говорити на державному рівні про заборону подвірного забою».

Таким чином, експерт закликала дотримуватися пріоритету українських інтересів при виконанні вимог Угоди про Асоціацію. «На сьогодні, на жаль, Україна може експортувати дуже обмежений перелік харчової продукції, хоча для ЄС внутрішній ринок України відкритий. Україна не має права експорту до ЄС живих тварина та м’яса. Також експортні квоти для ЄС та України не рівнозначні. Формальне на папері впровадження нових вимог до якості харчової продукції, без підтримки національного виробника, може призвести лише до його знищення - в першу чергу, дрібного», - підсумувала Ірина Паламар.

круглий стыл

Також у дискусії взяли участь інші експерти та представники профільних міністерств і відомств:

  • Володимир Лапа, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
  • Руслан Ткаченко, керівник експертної групи з питань співробітництва у сферах аграрної політики, захисту прав споживачів і технічного регулювання Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції
  • Микола Мороз, генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України
  • Галина Котик, експерт проекту «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні»
  • Євген Кузьменко, менеджер Молочного комітету / Комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації

з лапою

Модератором заходу виступила Тетяна Колосова, керівник напрямку по роботі з національними аудиторіями Українського кризового медіа-центру.

Ukrainian

Читати ще