Ірина Паламар виступила на зустрічі з питань антимікробної резистенції з нагоди 100-річчя заснування НААН України

Дата публікації: 16-11-2018 - 09:15

Голова Асоціації тваринників України рішуче висловилася про небезпеку стійкості до протимікробних препаратів, широкого застосування їх у тваринництві, а також висловила позицію АТУ щодо заходів, які треба вжити для боротьби з проблемою.

15 листопада 2018 року з нагоди святкування 100-річчя заснування Національної  Академії Аграрних Наук України в стінах НААН відбулася зустріч із питань антимікробної резистентності  з запровадженням підходу “Єдине Здоров’я”.

В заході взяли участь представники Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів  та захисту споживачів, посольства Королівства Нідерландів в Україні, фахівці Асоціації тваринників України та її голова Ірина Паламар, а також представники інших галузевих бізнес-асоціацій.

 

У ході засідання обговорювалися актуальні питання щодо розробки та затвердження  Національного плану дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, Програми технічного співробітництва (TCP) в галузі тваринництва.

Голова АТУ Ірина Паламар також взяла участь в обговоренні, та висловила позицію Асоціації тваринників України з даного питання, акцентувавши на заходах, які мають бути упроваджені в Україні для боротьби з антимікробною резистенцією.

 «Проблема  антимікробної резистентності на сьогоднішній день стоїть особливо гостро, - відзначає голова АТУ Ірина Паламар. – Ми спостерігаємо постійне зростання випадків неефективності антибіотиків при лікуванні людини, більшість із яких пов’язані із широким застосуванням антимікробної терапії у продовольчому тваринництві (на нього припадає близько 70% усіх видів застосування антибіотиків в світі). Саме тому світова спільнота сьогодні приділяє багато уваги питанню  антимікробної резистентності».

 

Фахівці АТУ відзначають, що у 2006 році Європейський союз відмовився від використання антибіотичних стимуляторів росту птиці, була переглянута стратегія підбору антибіотиків та хіміопрепаратів при вирощуванні птиці. Данія у 2006 році заборонила застосування антимікробних препаратів фторхінолонів, а в 2011 році - обмежила застосування цефалоспоринів. Як результат, у молочному скотарстві Данії вдалося скоротити використання антибіотиків на 50%. Кіпрські фермери знаходяться в кінці списку, використовуючи 408 мг антибіотиків на 1 кг м’яса, трохи більше італійських (370 мг/кг), іспанських (249 мг/кг) та німецьких фермерів (211 мг/кг).

«На жаль, в Україні немає статистики про те, скільки використовується антибіотиків в тваринництві, а також скільки виробляється м’яса чи молока з антибіотиками, - каже Ірина Паламар. – Беззаперечно, що цілковита відмова від використання антибіотиків у тваринництві призведе до дорожчання собівартості виробленої продукції. Однак наша Асоціація підтримує, що застосування антибіотиків повинно бути мінімізоване та контрольоване».

За словами голови АТУ, має бути приділена увага не лише промисловому тваринництву, але й домогосподарствам, де утримується значний % ВРХ і виробляється молока. Відомо, що антибіотики в молочну сировину додають недобросовісні здавачі. Робиться це для того, щоб молоко не скисло. Однак виготовлення продукції з молока із вмістом антибіотиків загрожує розвитком антибіотикорезистентності, що є особливо небезпечним для дітей, у яких тільки формується імунітет.

Для попередження розвитку проблеми антимікробної резистентності в Україні мають бути вжиті наступні заходи: 

  1. Мінімізація використання антимікробних препаратів, що включає комплекс заходів: інформаційні, законодавчі (удосконалення відповідного законодавства), урядові (прийняття спеціальних державних програм); 
  2. Навчання фахівців тваринницьких господарств новітнім підходам до застосування антибіотиків у тваринництві, технологіям годівлі і вирощення худоби без антибіотиків чи мінімальному їх застосуванні.

Пропагувати практику, щоб ветлікарі в більшості випадків перед призначенням антибіотиків проводили мікробіологічні аналізи (визначали чутливість мікроорганізмів до антибіотиків), не застосували відразу найсучасніші чи найсильніші групи антибіотиків, не застосовувати "про всяк випадок".

  1. Моніторинг застосування в Україні антибіотиків у тваринництві, за результатами чого можливе прийняття державних рішень про заборону використання чи обмежене використання певних видів антибіотиків.
  2. Покращення біобезпеки на тваринницьких підприємствах. Наприклад, основна частина захворювань корів — це мастити і, згідно з результатами сучасних досліджень, 70% випадків цієї хвороби виникає через погані санітарні умови утримання корів на фермах.
  3. Державний контроль закупівлі (встановлення обмежень на продаж антибіотиків) та використання антибіотиків у ветеринарних цілях;
  4. Обов’язковий контроль молокоприймальними пунктами та переробними підприємствами кількості антибіотиків у сировинній продукції (молоці та м’ясі);
  5. Встановлення державних обмежень щодо допустимих рівнів для ширшого кола антибіотиків у виробленій продукції (В Україні нормується вміст п’яти антибіотиків (пеніцилін, стрептоміцин, тетрациклін, грізні і цинкбацітрацин) у тваринницькій продукції, продуктах дитячого харчування і консервах для дітей).
  6. Встановлення чітких вимог до подальшого використання продукції, у якій виявлено антибіотики у високій кількості: де може застосовуватися така продукція, чи повинна вона бути утилізованою?

За діючими санітарними правилами молоко від пролікованих корів протягом 5-10 днів (залежить від застосованого препарату) повинно просто зливатися. Вироблене молоко має бути охолодженим і профільтрованим, отримано від здорових корів, не містити слідів антибіотиків, ветеринарних препаратів, мийно-дезінфікуючих засобів, формаліну, консервантів, перекису.

На виробництвах введення антибіотиків мають припинити за кілька днів до забою, і тоді їхній вміст в м’ясі буде мінімальний.

  1. Збільшення функцій контролю за профільними органами щодо залишкових кількостей антибіотиків у сировині, виробленій та товарній продукції. Контроль за наявністю залишків антимікробних препаратів у продуктах та сировині є обов’язковим і в Україні. На сьогодні Держпродспоживслужба не може здійснювати перевірки підприємств більше ніж 1 раз на 2 роки;
  2. Обов’язкове надання інформації споживачу про наявність антибіотиків у продуктах (Сьогодні на виробнику лежить відповідальність за достовірність маркування харчових продуктів). 
Ukrainian

Читати ще