Доки ЦВК фіналізує електоральні заміри, AgroPolit.com розпитав представників різних сфер агробізнесу, яких кроків вони очікують від нового гаранта. Свою експертну думку висловила і голова Асоціації тварнників України Ірина Паламар.
Три основні кроки, які очікує галузь тваринництва від нового Президента України, на думку голови Асоціації твариннків України Ірини Паламар.
1.Захист прав власності та користування аграрія та прийняття антирейдерського закону.
В Україні залишається невирішеною проблема аграрного рейдерства. Права аграріїв на власність і користування земельною ділянкою та майном абсолютно незахищені. Процвітають різноманітні незаконні рейдерські схеми. Починаючи з 2017 року в Україні говориться про необхідність прийняття антирейдерського закону, варіантів якого було дуже багато напрацьовано, але такий закон досі так і не прийнято. Чинна процедура захисту прав потерпілих аграріїв через Комісію Міністерства юстиції займає досить багато часу, тож часто лише за підтримки офісу Бізнес-омбудсмена чи суспільного розголосу можна захистити свої законні права. Спеціальна комісія при КМУ з протидії рейдерства (Міжвідомча комісія з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню й захопленню підприємств) — неефективна та оперативно не працює.
Має бути нарешті ухвалено закон на захист аграріїв, їхніх прав на земельну ділянку, майно, врожай, поголів’я, оскільки відчуття захищеності своїх прав та безпеки — це першооснова будь-яких реформ, що має гарантувати держава, а інакше про якийсь розвиток галузі тваринництва не може навіть ітися. Це також негативно позначається на репутації України за межами України, коли іноземні інвестори вивчають питання, чи варто в Україні інвестувати кошти в тваринницький бізнес, якщо він не буде захищений. Нагадаємо, що у ВРУ є зареєстрований Проект Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» (реєстр. №8121 від 14.03.2018), який прийнято лише в першому читанні та направлено на повторне друге читання. На жаль, ВРУ дуже повільно ухвалює рішення з цього законопроекту. Сам законопроект №8121 зареєстрований ще в березні 2018 року. До цього були ще й інші розглянуті в парламенті антирейдерські законопроекти.
2.Скоротити кількість штату працівників Мінагрополітики
На думку Асоціації тваринників, штат працівників Мінагрополітики є занадто великим, що не завжди виправдовується результатами роботи та відповідною увагою до виробників.
На жаль, за останній час важко пригадати приклади позитивних реформ, які були впроваджені міністерством для галузі тваринництва. Поголів’я великої рогатої худоби та свиней скорочується, поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) зменшилося на 27% — з 4534 тис. голів ВРХ (з них корів 2508,8 тис. голів) до 3339,3 голів ВРХ (з них корів 1926,3 тис. голів), поголів’я свиней скоротилося на 24% — з 7922,2 тис. голів до 6024,8 тис. голів (станом на 1 січня), належної роботи у сфері боротьби та попередження АЧС не спостерігається, приватні домогосподарства залишено наодинці з питанням підвищення якості молока, криза у продовольчій безпеці.
Торік на загальне керівництво Мінагрополітики та управління у сфері агропромислового комплексу було передбачено в державному бюджеті 163 млн грн. (163,011.2). На 2019 рік ця сума збільшена до 176,230.0 грн. Постає питання: навіщо скільки міністрів? Достатньо залишити лише Трофімцеву та Шеремету. В цілому потрібно провести аудит діяльності Мінагрополітики та скоротити штат працівників, залишивши лише мінімально необхідну кількість працівників. Проте, якщо ми говоримо про такий важливий орган, як Держпродспоживслужба, то кількість її працівників слід, навпаки, збільшити.
3. Дотаційна підтримка — виключно малим та середнім виробникам. Вето на отримання державної підтримки в галузі тваринництва холдингам та великим підприємствам.
Як ми знаємо, у минулому році на державному рівні була передбачена безпрецедентна підтримка галузі тваринництва в 4 млрд грн та фермерства в 1 млрд грн, якої дуже потребували виробники, особливо середні та малі. Це був хороший знак для виробників, який заклав сподівання на розвиток галузі тваринництва. Але майже відразу, за підготовки конкретних програм підтримки тваринництва та фермерства та їхніх механізмів, уряд разом із Мінагрополітики не залучив належним чином аграрний бізнес і громадськість до цього процесу, що насамперед мало б бути зроблено, бо програми готувалися якраз для самих виробників. Цей нездоровий процес підготовки програм державної підтримки, що вилилося в їхню складність чи неможливість виконання, призвів до невикористання у повному обсязі виробниками коштів державної підтримки. Крім того, що найбільше обурює, дуже значний обсяг коштів державної підтримки використали агрохолдинги та великі господарства. Це нівелює саму природу державної підтримки. Так, з програми підтримки тваринництва, яка була найбільшою програмою держпідтримки АПК в 2018 році — 4 млрд грн, використано лише 2 млрд 389,8 млн грн.
Частина коштів за програмою підтримки тваринництва була спрямована на реконструкцію та будівництво ферм і тваринницьких комплексів, проте більшу частину коштів мали агрохолдинги та великі виробники. З 220 мільйонів гривень, які господарства отримали в першому півріччі 2018 року як часткове відшкодування вартості будівництва ферм, 187 мільйонів гривень, або 85% від суми, отримав великий агрохолдинг.
Із відомого «фермерського мільярда» підтримки було використано у 2018 році лише 203,3 млн грн. Протягом 2018 року українські аграрії та експерти неодноразово просили уряд перерозподілити кошти державних дотацій, спростити механізм отримання дотацій для малих та середніх господарств, проте держава їх не почула.