Нова Інструкція по боротьбі АЧС в Україні: перший досвід реалізації

Submitted by bashun on Fri, 06/23/2017 - 10:48

Ірина Паламар, Голова Асоціації тваринників України, назвала плюси та мінуси Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней

Минуло вже майже два місяці, як набула чинності нова Інструкція по боротьбі з африканською чумою свиней. Нагадаємо, документ ухвалений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2017 № 111 «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней», а у квітні зареєстрований Мінюстом та набув статусу нормативно-правового акту. Безпосередню участь в розробці Інструкції взяла й Асоціація тваринників України, хоча, нажаль, й не усі наші пропозиції на момент її прийняття було враховано.

Отже, нова Інструкція діє вже майже два місяці. За цей час в Україні зафіксовано 11 випадків африканки, ліквідація осередків якої вже відбувалась на основі оновлених правил.

Проте, на сьогодні серед свинарів, ветеринарів, науковців, власників господарств, переробників продукції та тих, хто займається збутом м’яса досі не має однозначної думки в оцінці документу. Дискусійними залишаються питання ефективності, епідеміологічної та економічної доцільності нових правил; їх впливу на життя тваринницьких підприємств.

У цьому матеріалі ми проаналізуємо основні позитиви та недоліки Інструкції. Хоча й далекі від мети дати остаточну відповідь на обидва ці питання – пройшло ще недостатньо часу для всебічного аналізу практики реалізації документу.

«ЗА» або основні позитивні зміни, що вносяться новою Інструкцією по боротьбі з АЧС

Загалом від попередньої Інструкції – документ відрізняється більшою ліберальністю та містить менше регуляторних положень. Разом з тим, є суттєва кількість нових норм.

У документі даються нові визначення процесам, що відбуваються в рамках профілактики та боротьби з АЧС. Так, вводиться поняття біологічної безпеки, господарств з високим рівнем біобезпеки, деталізується закритий режим роботи.

В рамках боротьби з АЧС зменшуються межі зони захисту (не менше 3-х та не більше 10 км, у чинній редакції Інструкції – від 3-х до 20 км) та зони спостереження (радіусом до 10 км, у чинній редакції Інструкції – від 20 до 150 км). Вводиться поняття інфікованого об’єкта, тощо. Ключова роль у «гасінні» спалаху відводиться місцевим ДНПК.

Інструкція чітко визначає вимоги та критерії, що дозволяють говорити про закритий режим роботи господарства, а інспектори ветеринарної медицини відтепер визначатимуть ступень біобезпеки. Раніше таких норм не було.

Процес ліквідації спалаху як і раніше координується Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при відповідному органові влади. Натомість зменшується роль Держпродспоживслужби у цьому процесі.

Суттєва зміна, на якій наголошували профільні організації та експерти галузі – дозвіл на переробку м’яса тварин, що знищуються в зоні нагляду, але не є інфікованими, тобто, здорові. Але безпечність має бути підтверджено клінічними аналізами.

Безперечним плюсом є дерегуляція та відмова від зайвої бюрократизації низки процесів, що часто перетворювало боротьбу з АЧС на боротьбу з бюрократією, створення стосів паперів й виконання малодоцільних приписів.

Нова редакція Інструкції виключає розділи про порядок відновлення поголів’я після спалаху, про заходи з попередження розповсюдження АЧС переносниками, що зменшує рівень втручання у господарську діяльність підприємства.

Основні зміни в Інструкції по боротьбі з АЧС

«ПРОТИ» або як наблизити інструкції до реальних умов?

Деякі визначення потребують уточнень, бо були просто переписані із попередньої версії інструкції подолання АЧС. Таку думку висловлюють представники наукових кіл. Актуалізувати необхідно дефініції «збудник АЧС», «випадок АЧС», тощо.

Одним із шляхів недопущення розповсюдження АЧС виробники вважають введення системи контролю й обліку свиней у приватних господарствах громадян. Бірка у вусі свині (що підтверджує її реєстрацію у системі) має стати «перепусткою» для отримання компенсації. Це мотивуватиме селян працювати відкрито. Але такий крок неможливо провести одним розчерком пера. Тому, необхідно встановити перехідний період для реалізації цього заходу. Для цього в інструкції передбачити розділ «Перехідні положення», що регламентуватиме період вступу в силу деяких пунктів, наприклад, щодо біркування – 1-2 роки.

Вкрай важливо визначити незалежну, недержавну референт-лабораторію, яка була б арбітражними центром між владою та бізнесом і громадянами. Це не лише дозволило б чітко визначати діагноз, а й убезпечити виробників від зловживань й, навіть, рейдерства з боку корумпованих чиновників та бізнесового криміналітету.

Ще одне невирішене питання – слабо, або частково контрольований забій свиней. Для цього в Інструкцію необхідно ввести положення про організацію забійних пунктів. Забій тварин для продажу проводити лише на сертифікованих забійних пунктах. На територіальну громаду накласти обов’язок організувати забійний пункт. Як і у випадку біркування, визначити перехідні терміни для організації забійних пунктів.

Уточнення потребує процедура визначення господарств з високим та низьким рівнем біобезпеки. Для цього в інструкції необхідно чітко зафіксувати, хто має право кваліфікувати господарства з високим рівнем біобезпеки. На додаток до цього окремим документом мають бути затверджені чіткі кваліфікаційні вимоги до біобезпеки на фермах, що дозволить уникати вільних трактувань.

Також у інструкції для зменшення ризику занесення вірусу АЧС на господарства передбачити для ветлікарів, що можуть відвідувати різні господарства двотижневий карантинний строк, що майже повністю знизить ризик механічного занесення вірусу.

Дозволивши переробку неінфікованого м’яса у Інструкції, разом з тим, забули деталізувати сам процес. Це важливо, бо переробка м’яса, що навіть теоретично може містити вірус, має здійснюватись в умовах контролю біобезпеки. Для цього необхідно чітко регламентувати, які підприємства можуть переробляти м'ясо із зони захисту, встановити прозорі умови переробки, контролю та можливі види продуктів, що виготовляються з цього м’яса. Встановити вичерпні критерії, яким мають відповідати підприємства, що мають права переробляти м'ясо із зони захисту.

Також необхідно деталізувати сам процес переробки: етапи переробки, створення пунктів забою на фермі, схема відправлення туш на переробку (спеціальний рефрижераторний транспорт, його дезінфекція тощо), здійснення переробки під наглядом санітарно-ветеринарних служб, визначення підприємств, які мають право здійснювати таку діяльність (ліцензія, державні/ чи приватні тощо).

Ще один недолік – слабка деталізація деяких процесів. Експерти вважають за необхідне деталізувати процес вивчення епізоотичної ситуації та меж визначення інфікованої зони з чітким визначенням критеріїв для місцевих ДНПК.

Деталізації також потребує механізм взаємодії місцевих ветеринарних служб із МВС задля локалізації осередка інфекції. Необхідно передбачити можливість створення місцевих мобільних спільних з МВС груп та визначити орган влади, що уповноважений створювати такі мобільні групи.

Усі ці та інші зауваження Асоціація тваринників України вже направила у вигляді пропозицій до Міністерства аграрної політики та продовольства з проханням врахувати їх при внесенні змін до Інструкції.

Ірина Паламар, Голова Асоціації тваринників України

 

Ukrainian

Read more