Ірина Паламар на зустрічі з Юлією Тимошенко висловила позицію АТУ про ринок землі

Ірина Паламар рішуче зазначила, що зняття мораторію повинно йти шляхом запровадження виважених механізмів захисту прав та інтересів селян.

У своєму виступі голова АТУ проаналізувала стан, в якому перебувала галузь протягом останніх років, відзначивши головні проблеми, з якими на сьогоднішній день стикаються тваринники:

• Скасування спецрежиму ПДВ  і заміна його прямою бюджетною дотацією, яке вступило в силу з 1 січня 2017 року.

«Раніше виробники могли використати ПДВ, яке їм автоматично поверталося, на розвиток підприємства, тоді як бюджетну дотацію отримати вкрай важко через складний бюрократичний механізм. Як результат, сьогодні держпідтримка переважно йде на крупні холдинги, а ті, хто дійсно потребують коштів, допомоги отримати не можуть».

• Непрацюючі заводи з утилізації відходів тваринництва.   

«За даними Держпродспоживслужби, в нас тільки 12 утильзаводів, частина з яких працює не на повну потужність. Виробники ж кажуть, що ця цифра насправді значно менша – працюючих не більше 6!»

Через відсутність заводів з утилізації відходів рештки інфікованих небезпечними хворобами тварин не знищуються за всіма правилами біобезпеки, і викидаються у лісах в полях. Як результат – негативна епізоотична ситуація в країні і загроза екологічної катастрофи.

• Африканська чума свиней. До 2014 року в Україні не було цієї хвороби, держава захищала свої кордони шляхом чіткої та злагодженої роботи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, яка була реформована у 2015 році, і її функції взяла на себе Держпродспоживслужба. Відтоді ситуація з АЧС стала неконтрольованою, на сьогоднішній день не залишилося жодної чистої від АЧС області, мало не щодня фіксуються нові спалахи захворювання, а експорт свинини для нас закритий.

• Протягом останнього року свинарський бізнес зазнав удару від навали «сірого» імпорту свинини, що дестабілізувало закупівельні ціни для внутрішнього виробника, які відчувають шалені збитки.

«Раніше існувала чітка позиція держави щодо захисту своїх виробників. Сьогодні ж маємо майже неконтрольовані кордони, через які з Європи фурами завозиться контрабандою м’ясо свиней, і ніхто цьому не перешкоджає», - відзначила Ірина Паламар.

Усі вищевказані фактори призвели до того, що сьогодні в нас постійно зменшується поголів’я свиней, тоді як раніше воно зростало.

• З 2010 року може вступити в силу норма закону про заборону подвірного забою тварин. Тобто, реалізація м’яса, отриманого у результаті забою тварин не на бойні, яка має експлуатаційний дозвіл, буде заборонена.

В той же час в Україні досі немає необхідної кількості працюючих забійних пунктів, якими могли б скористатися селяни після вступу закону в дію.

«З близько 400 забійних підприємств 80% сьогодні законсервовано. Таким чином, пропонуючи нову законодавчу ініціативу, держава нічого не запропонувала для її реалізації», - відзначила Ірина Паламар.

У питанні ринку землі голова АТУ виділила кілка головних кроків, які повинні бути упровадженні для того, аби зняття мораторію на продаж землі не спричинило не негативних наслідків як для власників   паїв, так і для держави і галузі в цілому.

• Проведення інвентаризації земель, яка дозволить детінізувати земельні угіддя України, в т.ч. землі держпідприємств та установ, створить перешкоди у створенні корупційних схем;
• Продаж землі на конкурентних засадах шляхом встановлення мінімальної і максимальної її вартості з обов’язковою прив’язкою до реальної ринкової вартості, в т.ч. світової.

Наприклад, у Польщі, де земля вважається більш зношеною, ніж в Україні 1 га землі коштує від 3 тис. євро.

«В Україні ж, на думку експертів, земля повинна коштувати близько 5000 євро. Держава повинна попередити викуп за безцінь с/г земель у необізнаних селян, - відзначила Ірина Паламар. - Це попередить так званий «прогнозований масовий» ринок землі та викуп іноземцями. Очікуваний проект Земельної реформи КМУ планується, що передбачатиме прив’язку мінімальної ціни продажу землі до нормативної оцінки (фактично мізерної оцінки). Ми не підтримуємо такі умови».

• Удосконалення механізму іпотеки землі, що дозволить залучити кредитні інвестиції на розвиток с/г під заставу землі. Встановлення високої мінімальної ціни вартості землі у відповідності до ринкової дозволить отримати реальні кредитні кошти  пропорційні дійсній вартості землі, банку вигідно оцінити землю як найнижче.
• Першочергове право викупу земельних паїв має отримати фізична чи юридична особа, яка ними зараз користується.

«Якщо люди не зможуть викупити паї, які самі ж обробляють, це викличе народний бунт, люди перекриватимуть дороги, захищаючи свою власність».

• Реєстрація має бути саме в тому ОТГ, де фізично розташована  земельна ділянка.

• Що ж до придбання землі іноземними інвесторами, то у більшості країн світу запроваджено тимчасові обмеження на володіння сільгоспугіддями для іноземних громадян, юридичних осіб та урядів. Так, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія встановили перехідний період тривалістю до семи років (починаючи з часу приєднання до ЄС), протягом якого фізичні особи-іноземці не можуть купувати сільськогосподарські землі. Болгарія встановила 10-річний мораторій із моменту приєднання до членів країн ЄС. Польща відстояла для себе 12-річний перехідний період - до 1 травня 2016 року. Україна також має іти цивілізованим європейським шляхом.