Топ-10 перемог та поразок в українському тваринництві за 2016 рік

Submitted by nick_309 on Mon, 04/03/2017 - 23:26

Рік, що минув, був дуже складним для тваринників. Виробники зіштовхнулись із серйозними епізоотичними та фіскальними викликами, що у свою чергу вплинули на обсяги виробництва та якість продуктів. 

Експерти Асоціації тваринників України проаналізували основні досягнення та поразки тваринництва за 2016 рік. Пропонуємо ТОП-5 ключових перемог та ТОП-5 ключових поразок у галузі.

ТОП-5 – перемог у галузі тваринництва у 2016 році:

1.     Зростання виробництва молока на фермах та підвищення його якості.

За підсумками 2016 року, виробництво молока в Україні наблизилось до 10,3 млн тонн. За підсумками 2016 року, 26% (2699,8 тис тонн) молока вироблено в промисловому секторі. Решта 74% (7614,3 тис. тонн) ― в господарствах населення. Виробництво у приватних господарствах у порівнянні з 2015 роком скоротилось на 4,2%. Промислове виробництво зросло на майже 1,2%. Якість зданого молока на переробку відчутно покращується. Надходження ґатунку екстра за підсумками трьох кварталів 2016 року зросло з 9,7% до 13,8% (267 тис. тонн). Надходження молока вищого ґатунку зросло з 34,8% до 36,4% (705,2 тис. тонн). Різко скоротилося обсяги молока першого ґатунку – з 50,4 до 43%.

2.     Зростання експорту курятини. За підсумками 2016 року, виробництво м’яса птиці становило приблизно 1,17 млн тонн. При цьому, українським виробникам вдалося наростити обсяги експорту – на 33 % (з 182 тис тонн у 2015 до 242 тис. тонн минулоріч). Птахівництво стало єдиною галуззю тваринництва, що показує позитивну динаміку в Україні.

3.     В Україні стала доступною провідна світова генетика, що дозволить значно підвищити рівень продуктивності розведення ВРХ. Одна з найбільших генетичних компаній в світі AltaGenetics відкрила представництво в Україні. Компанія з річним обсягом продажів понад 14 млн доз сімені і річним зростанням 10% по праву вважається глобальним лідером в молочній генетиці та має представництво в 86 країнах світу. Наразі передова генетика стала доступною і для українських фермерів. Alta Genetics Україна допомагає фермерським господарствам вибирати бугаїв-плідників з урахуванням характеристик та індивідуальних потреб кожної тварини в окремому господарстві. В Україні компанія представляє 13 бугаїв-плідників таких молочних і м'ясних порід як Голштинська (чорні та червоні), Джерсейська, Швіцька, Абердин-ангуська, Герефордська, Сіментальська та Шароле. Співробітники компанії пройшли спеціальний курс навчання в сфері генетики в Нідерландах.

 

4.     Стартував процес розробки національної Програми подолання АЧС. Представники Держпродспоживслужби, Асоціації тваринників України та Інституту ветеринарної медицини НААН розпочали розробку Програми профілактики та боротьби з поширенням захворювання африканської чуми свиней на території України на 2017- 2022 роки. Старт цього процесу дає надію на початок ефективної роботи у напрямку боротьби з АЧС та збереження свинарства. Наразі підготовлено проект Програми та направлено до Міністерства аграрної політики та продовольства України. Далі – розгляд та затвердження на рівні уряду. Передбачається, що реалізація Програми дозволить стабілізувати епізоотичну ситуацію та оздоровити Україну від АЧС шляхом удосконалення існуючих та створення нових методів та засобів її профілактики, здійснення постійного епізоотичного моніторингу для недопущення подальшого розповсюдження збудника захворювання.

5.     Розвиток кооперативного руху в Україні. Посилюється тенденція до розвитку кооперативного руху в Україні – моделі господарювання, що продовжують доводити свою ефективність. Офіційно в Україні зареєстровано близько 1050 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, реально діють 558 з них. Тезу про те, що кооперативи – це вигідно, доводить факт появи в Україні крупних об’єднань, що наразі можуть стати рушійною силою розвитку українських сіл. Серед них - Перший національний аграрний кооператив, що налічує вже понад 6700 членів, охоплює близько 300 сіл. Всеукраїнський агарний кооператив – налічує понад 1000 членів та охоплює 100 сіл. Агрохолдинг «Мрія» вже створив вісім крупних кооперативів у Хмельницькій та Тернопільській областях. Високими темпами розвиваються молочно-ягідні кооперативи та сімейні ферми «Данон». Перелік можна продовжувати. Завдяки об’єднанню у кооперативи підвищується продуктивність ведення особистого господарства та вирішується ціла низка традиційних для українського села соціально-економічних проблем.

ТОП-5 – поразок, що вплинули на галузь тваринництва:

1.     Відміна спецрежиму ПДВ, який з 1 січня 2017 року замінений дотаціями сільгоспвиробникам. Як наслідок, преференціями здебільшого зможуть користуватися великі виробники, що створить певну монополію на ринку. Малим та середнім господарствам складніше отримати виплати. Отже, про капітальні інвестиції у 2017 році мова не йде.  На додаток, загальний фонд виплат сформований таким чином, що існує суттєвий ризик недоотримати те, що вже і так було сплачено до бюджету. Питання паритетності дотацій залишається відкритим. 

2.     Африканська чума свиней (АЧС) та пташиний грип. З 2012 року в Україні зареєстровано 195 випадків АЧС. При чому, тільки з початку 2017 року зафіксовано 47 спалахів, що у 11 разів більше, ніж за січень-лютий 2016 року. Експерти оцінюють прямі та непрямі економічні збитки у понад 1,1 млрд. гривень. За прогнозами Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), збитки державного бюджету України через спалахи АЧС в 2017 році можуть скласти більше 1,5 млрд. гривень. При цьому у 2017 році кількість спалахів смертельного вірусу АЧС може збільшитися в 1,5 рази - до 117 випадків (у порівнянні з 2016 році). Через таку ситуацію уся галузь свинарства в Україні лишається під загрозою знищення.

Крім того, у 2016 році в Україні впереше за багато років зафіксовані спалахи пташиного грипу (Херсонська, Одеська, Чернівецька області). Цей факт вже викликав заборону з боку ЕС на імпорт української курятини. Наразі, Держпродспоживслужбі вдалося домовитись про застосування принципу районування, і повну заборону знято. Але захворювання так і не подолано.

3.     Скорочення поголів’я ВРХ та свиней. Тенденція скорочення поголів’я та збільшення обсягів імпорту м’яса дуже тривожна. Це загальна ілюстрація тих процесів, що відбуваються в українському тваринництві.

Поголів’я великої рогатої худоби за останні 12 років скоротилось на 47 % та станом на сьогодні становить 3,675 млн голів. Ще у 2005 році тварин було 6,903 млн голів. Такі дані навела Продовольча організація ООН (ФАО) у четвер, 23 лютого, під час засідання Робочої групи по м’ясу при Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Стосовно свиней, то якщо у 2007 році поголів’я становило 8,055 млн голів, то станом на початок 2017 року – 6,689 млн голів. Скорочення становить понад 17 %. Причому, на думку експертів, негативна тенденція до скорочення скоріш за все збережеться й у поточному році.

За підсумками 2016 року українські тваринники виробили 295 тис. тонн яловичини, 621 тис. тонн свинини та 1,174 млн тонн курятини. У сфері виробництва готової продукції також спостерігається негативна динаміка.

Така ситуація у сфері тваринництва вже призвела до того, що України – агарна житниця Європи та провідний світовий експортер сільськогосподарської продукції -  вимушена буде завозити значні обсяги м’яса з-за кордону. Так, за прогнозами ФАО, у 2017 році імпорт зросте на 20 % у порівнянні з 2016 роком.

4.     Чотири країни повністю заборонили експорт української свинини через активізацію африканської чуми свиней (АЧС). Зокрема, до таких заходів вдались Білорусь, Вірменія, Молдова та Румунія. Наряду із закриттям російського ринку, це серйозні обмеження для вітчизняних виробників. Але це лише верхівка айсбергу. Інші потенційні міжнародні споживачі не закуповують українську продукцію саме через АЧС. Як наслідок, за повідомленням Державої фіскальної служби України наша держава упродовж 2016 року скоротила експорт свинини у 8,5 разів – до 3,2 тисячі тон. У грошовому виразі втрати стали ще більшими – скорочення у 10,7 разів – лише до 5,1 мільйона доларів у порівнянні з минулорічними 54,6 мільйонів доларів.

5.     Дозволено на імпорт яловичини. У складних умовах, в яких опинилось українське тваринництво, галузь потребує термінових заходів підтримки. Замість цього у 2016 році Україна дозволила завозити на свою територію телятину польського та данського виробництва. Відповідні сертифікати погодила вітчизняна Держпродспоживслужба.

Ukrainian

Read more