Чесно про АЧС

Дата публікації: 09-08-2017 - 15:00

Вчора стало відомо, що в Україні виявлені нові спалахи Африканської чуми свиней - тепер на території Харківської та Одеської областей.

Загалом в Україні склалася надзвичайно складна ситуація з поширення АЧС

  • з 2012 року в Україні зареєстровано 218 випадків АЧС, з яких лише 30 випадків зареєстровано в популяції диких кабанів;
  • з початку 2017 року зафіксовано понад 80 спалахів;
  • за весь 2016 рік - 91 спалах;
  • за прогнозами Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), збитки державного бюджету України через спалахи АЧС в 2017 році можуть скласти більше 1,5 млрд. гривень. При цьому, на думку експертів тваринницької галузі, у 2017 році кількість спалахів смертельного вірусу АЧС може збільшитися до 200 випадків. З моменту появи хвороби у 2012 році в Україні вже знищено понад 120 тис. голів свиней. А це не лише тварини й збитки, але й доля цілої галузі економіки, регіонів та працюючих у цьому секторі людей;
  • найбільша кількість спалахів АЧС на сьогодні реєструється в Україні та РФ серед країн Східної Європи. Причину цього вбачають в тому, що, переважна кількість свиней знаходиться в індивідуальному секторі господарювання, де середній рівень біобезпеки є дуже низьким у порівнянні з аналогічними підприємствами Східної Європи, де АЧС переважно відбувається через диких кабанів;
  • основна кількість випадків АЧС реєструється через свійських свиней, 97% з яких реєструється в присадибних господарствах, що є ризиком поширення збудника територією України.

Науковці Інституту ветеринарної медицини серед причин розповсюдження АЧС виділяють:

  1. інфіковані та хворі на АЧС свійські свині;
  2. інфіковані та хворі на АЧС дикі свині (несвоєчасність у виявленні трупів диких свиней, їх утилізація; процедура браконьєрського відстрілу; міграція диких кабанів; компанія з депопуляції);
  3. м’ясопродукти та м’ясні відходи (ризик м’ясопереробних підприємств та забійних цехів; нелегальна закупівля та продаж продуктів свинарського походження;
  4. неконтрольований подвірний забій свиней;
  5. низький рівень біобезпеки та біозахисту підприємств;
  6. відсутність системи ідентифікації свиней
  7. неузгодженість дій ЦОВВ щодо боротьби з АЧС.

Експерти оцінюють вже завдані прямі та непрямі економічні збитки у понад 1,1 млрд. гривень. У розповсюдженні АЧС Асоціація тваринників України бачить такі найбільш суттєві ризики для нашої держави:

  • згортання виробництва на свинарських комплексах, що вже спричиняє економічні збитки як для бізнесу, так і для держави;
  • скорочення обсягів виробництва тягне за собою зменшення податкових відрахувань до державного бюджету. За підрахунками спеціалістів ФАО, державний бюджет лише за одну свиню недоотримує близько 415 гривень податків. Враховуючи, що лише у першому кварталі скорочення поголів’я свиней становило близько 10 %, державний бюджет вже несе колосальні збитки – понад 210 мільйонів гривень, що могли бути спрямовані на пенсії, закупівлю медикаментів, дороги тощо.
  • скорочення кількості робочих місць. А враховуючи той факт, що більшість свинокомплексів розташовані у сільській місцевості, де соціально-економічна ситуація і без того залишається складною, підвищення рівня безробіття негативно впливатиме на розвиток територій.
  • Обмеження експортних можливостей. Лише офіційно експорт української свинини вже заборонили чотири країни – Молдова, Румунія, Вірменія, Білорусь.

У ситуації, що склалася, Асоціація тваринників України пропонує найбільш ефективний, на нашу думку, вихід – ухвалення та максимально швидка реалізація державної Стратегії подолання АЧС в Україні.

Такою Стратегією, на додаток до Інструкції по боротьбі з африканською чумою свиней, має стати державна цільова Програма профілактики та боротьби з поширенням захворювання африканської чуми свиней на території України на 2017- 2022 роки в максимально короткі строки.

Проект такої Програми вже розроблений за участю науковців та Асоціації тваринників України. Ще в лютому 2017 року Держпродспоживслужбою він переданий до Мінагрополітики для розгляду та затвердження, а також подальшої передачі на розгляд та ухвалення Уряду. Це не просто Програма на папері, а реальний План подолання проблеми АЧС, з чіткими кроками, який показує нашим європейським партнерам, що Україна є серйозним та відповідальним учасником ринку, реально контролює та вирішує проблему АЧС. Однак до цього часу документ не прийнято.

Крім того, державі потрібно більш активно залучати експертне середовище та науковців до теми боротьби з АЧС та працювати пліч-о-пліч. Власне Асоціація тваринників була однією з перших, хто ще в 2014 році разом із вченими активно піднімала питання та робила усе можливе щоб попередити АЧС. З цією метою лише за останні 2 роки Асоціація провела близько 50-ти виїзних семінарів, круглих столів, робочих груп, тренінгів для ветеринарів по всій Україні за участю науковців, політиків, експертного середовища. Разом з Держпродспоживслужбою Асоціація активно працювала над підготовкою Інструкції по боротьбі з АЧС.

Іншим конкретним кроком має стати створення референтного науково-аналітичного центру по роботі з особливо небезпечними хворобами, що дозволяє активно залучати науковців, без допомоги яких просто не обійтися у подоланні проблеми АЧС. Подібний центр міг би визначати, чи мав місце в Україні конкретний спалах АЧС, чи ні, узагальнювали аналітичну ситуацію з АЧС та давати конкретні пропозиції. Адже одній лише Держпродспоживслужбі охопити всю проблематику АЧС досить складно. Крім того, виникає питання конфлікту інтересів – той, хто відповідає за боротьбу з АЧС, ще й контролює якість цих заходів. Тому має бути інша, альтернативна установа, якою може стати, наприклад, референтний центр.

Не менш важливо не забувати про тваринництво. Україна може сьогодні дуже серйозно виграти від розвитку м’ясного скотарства, ринок якого наразі незаповнений. Тому м’ясне скотарство в Україні просто кричуще потребує розробки та прийняття Державної програми підтримки, яка має передбачати: утримання та розширення ринків збуту; налагодження роботи Держпродспоживслужби; лібералізацію митного регулювання; державне гарантування залучених іноземними інвесторами інвестицій; розвиток фермерства та сільськогосподарської кооперації.

 

Ірина Паламар,

Голова Асоціації тваринників України

Ukrainian

Читати ще