Асоціація тваринників України представила дієві механізми держпідтримки тваринників на відкритому засіданні в Мінагрополітики

Засідання, організоване за ініціативи Асоціації тваринників України та Національного комітету з промислового розвитку, спільно з Громадською радою при Міністерстві аграрної політики та продовольства України, мало на меті висловити пропозиції учасників галузі (представників галузевих асоціацій, бізнесу тощо) щодо підтримки виробників, які б мали бути враховані при ухваленні Урядом Програми підтримки аграрного сектору за ключовими напрямами у рамках Державного бюджету на 2018 рік.

Асоціація тваринників України в активній співпраці зі своїми членами (було проведено соціологічне опитування по виборці серед близько 5000 українських виробників продукції тваринництва) запропонувала свої пропозиції, які могли б надати реальну підтримку виробникам.

Однак, на жаль, за день до цього, 7 лютого, на засіданні Кабінету Міністрів було подано з голосу першим заступником Міністра аграрної політики Мартинюком М.П. проекти постанов щодо розподілу коштів з держбюджету за різними напрямами видатків, розроблені без обговорення із виробниками та громадськістю, які було ухвалено Урядом.

Тим не менш, одну з пропозицій, з якою АТУ неодноразово зверталася до Кабміну, Мінагрополітики, Прем’єр-Міністра України, а саме, про необхідність підтримки молодняка ВРХ на особистих селянських господарствах, в ухваленій програмі було враховано.

Проте залишилася ще низка невирішених питань, з приводу яких виступила на даному відкритому засіданні голова АТУ Ірина Паламар. І хоча виступати було непросто (деякі з присутніх - прихильників старої забюрократизованої системи фінансування - намагалися перебивати спікера, відхилялися від прямих «незручних» запитань), голова АТУ чітко висловила думку Асоціації з даного питання, і її підтримали всі присутні реальних виробники та голови галузевих асоціацій, які постійно стикаються з проблемою неефективних механізмів надання державної допомоги.

Презентуючи пропозиції Асоціації тваринників щодо підтримки галузі, спікер акцентувала на тому, що в минулому 2017 році мало того, що на тваринництво було виділено недостатньо кількість коштів (всього 170 млн грн), вони ще й були використані дуже неефективно.

«93% з цієї суми пішло на погашення дебіторської заборгованості, і всього 7% на розвиток - відзначила Ірина Паламар. - А чи перевіряв хтось, чи реально існують ці підприємства, куди було нараховано кошти за заборгованість? Тобто, ми, тваринники, не розуміємо, куди пішли ці гроші.

Крім того, відбувалася непрозора динаміка використання цих коштів. За більшою частиною видатків освоєння коштів здійснювалося лише у 3-4 кварталі 2017 року».

Далі Ірина Паламар зупинилася на конкретних механізмах підтримки тваринників, які були вироблені фахівціями АТУ на основі тісної співпраці з її членами.

• Зокрема, аби забезпечити прозорість використання коштів держпідтримки, запропоновано створити відкритий реєстр проектів, що подаються на затвердження, аби кожен міг чітко бачити, скільки проектів вже подано і затверджено, скільки коштів вже освоєно, і скільки залишилося.
• Дерегуляція діяльності комісій з розгляду та затвердження проектів на компенсацію.

«Якщо не можна повністю скасувати комісії, то принаймні, нехай в них входять члени різних галузевих асоціацій та журналісти, аби вони могли забезпечити прозорість ухвалення рішень щодо надання компенсацій членами комісії», - прокоментувала Ірина Паламар.

• Спростити затвердження проектної документації на реконструкцію та будівництво тваринницьких комплексів.

«На сьогоднішній день Урядом запропоновано 2 шляхи отримання коштів на будівництво: через банки та через Мінагрополітики. Але можу із упевненістю сказати, що банки не готові давати кошти на будівництво свинарських комплексів, оскільки страхові агентства відмовляються страхувати такі проекти через високий ризик АЧС. Тому для свинарів є лише один шлях отримати кошти на будівництво – через комісії Міністерства, куди виробник може звернутися із проектною документацією.  Проте тут з’являється багато бюрократичних перешкод. У зв’язку із цим ми наголошуємо, що необхідно спростити затвердження проектної документації: наприклад, автоматично її погоджувати у ситуації, якщо житлові будинки побудовані за часом пізніше, після тваринницьких комплексів; забезпечити пріоритетне виділення земельних ділянок для будівництва і належного функціонування тваринницьких комплексів тощо».

Іншою проблемою Ірина Паламар назвала брак ліквідності підприємств, який вони почали відчувати через нестачу обігових коштів у зв’язку із відміною квазіакумуляції.

Брак обігових коштів спричинятиме цілу низку негативних наслідків, зокрема:

Для виробників свинини до:

•зниження ліквідності діючих підприємств галузі на 8-15%;

•зростання періоду окупності інвестпроектів від 4-х до 6 років;

•скорочення поголів’я малими та середніми виробниками та заміщення імпортом на 8-15%.

Для виробників молока до:

•зростання періоду окупності інвестпроектів від 6-х до 8 років;

•зниження ліквідності діючих підприємств галузі на 10% та скорочення поголів'я;

•зупинка нарощування та оновлення поголів’я за рахунок високопродуктивних тварин, завезених з-за закордону.

Для виробників яловичини:

•втрати економічного сенсу виробництва яловичини (за виключенням експортних контрактів);

•95% молочних господарств будуть позбавлятися телят у ранньому віці до 1-го місяця.

Тому запропоновано надавати пільгові кредити під інвестиційні проекти та обігові витрати підприємств.

А саме, за підрахунками фахівців АТУ, сума, необхідна на компенсацію інвестиційних проектів та їх  обігових витрат становить 166 млн грн, а на компенсацію обігових коштів діяльності підприємств - 500 млн грн.

В інакшому випадку брак обігових коштів призведе до втрати ліквідності підприємств, що, в свою чергу потягне за собою скорочення поголів’я до 10% та ризик закриття підприємств до 10%.

Важливим питанням, про яке висловилася спікер, є спрямування частини коштів на інфраструктуру тваринницького комплексу, зокрема, будівництво кормових цехів та комбікормових заводів.

«На сьогоднішній день ми імпортуємо близько 40% кормів, - відзначила Ірина Паламар. – Хіба це справедливо для зернової країни? Чому ми не можемо їх виробляти тут, в Україні? Адже якщо завтра станеться валютний стрибок, то собівартість виробництва м’яса відразу зросте, відповідно, воно іще більше подорожчає для споживача. Але сьогодні вже в Польщі, наприклад, кілограм свинини коштує вже 42 грн.  І якщо вартість кормів зросте хоча б на 20%, то ми станемо зовсім не конкретними, виробникам не буде сенсу займатися цим бізнесом».

Також Ірина Паламар акцентувала на необхідності дотації на свинарство та молочне тваринництво. Зокрема, запропоновано виділяти по 2 грн/ на 1 кг свинини та 2000 грн на 1 дійну корову на рік. 

У підсумку виступу Ірина Паламар зачитала відкритий лист до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, який було підготовлено Асоціацією та підписано не лише членами АТУ, але й іншими найбільшими виробниками продукції тваринництва.

«Ми будемо стояти до кінця. Я сподіваюсь, що і Кабінет Міністрів,  Прем’єр-Міністр, і Громадська Рада  нас підтримають, і в цьому році ми зробимо так, щоб тваринництво реально розвивалося, і поголів’я нарешті почало збільшуватися», - підсумувала свій виступ Ірина Паламар.