Всеукраїнський круглий стіл на тему «Епізоотичний статус благополуччя України"

Обговорювали питання фактичного стану справ в Україні щодо механізмів здійснення державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарного контролю та дотримання зовнішніх зобов’язань перед країнами членами Всесвітньої організації охорони тварин (МЕБ). Учасники круглого столу – а саме народні депутати України - члени Комітету Верховної Ради України аграрної політики та земельних відносин, експерти міжнародних організацій, представники центральних органів виконавчої влади, посольств країн, із якими підписані угоди про створення зони вільної торгівлі, аби обговорити проблеми та встановити причини різкого погіршення епізоотичного стану в державі, напрацювали проект рішення щодо відновлення державного іміджу України, як держави вільної від хвороб обов’язкових до повідомлення.

Окремо було обговорено проблематику спалахів та швидкого розповсюдження АЧС по території України. Учасники прийшли до висновку, що в цьому контексті важливим є питання посилення заходів біобезпеки від законодавчого врегулювання до їх впровадження в кожному господарстві та інформаційних заходах. «Наразі, зазначив Володимир Лапа, існує велика прогалина в законодавстві, яка торкається як профілактики, так і боротьби з хворобами, не чітко визначені повноваження органів, які мають це здійснювати».

В свою чергу Голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар в своєму виступі зосередила увагу на кризовій ситуації, яка склалась в Україні у зв’язку з поширенням АЧС. Нагадала, що Асоціація на постійній основі спільно з Інститутом ветеринарної медицини НААН України проводить регіональні тренінги. У 2016 році навчання організовано у Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Київській областях. У 2017 році тренінги були проведені в Черкаській та Херсонській областях. Ірина Паламар й надалі запрошує Держпродспоживслужбу, наукові установи ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук спільно із навчальними закладами, що мають факультети ветеринарної медицини, організувати та провести освітні тренінги з проблем розповсюдження африканської чуми свиней в Україні, її профілактики та шляхів подолання.

Обговорювалось питання необхідності проведення ідентифікації тварин. Разом з тим, наразі селяни не ідентифікують їх лише з однієї причини – побоювання втрати субсидій через начебто додаткове джерело доходів. Під час обговорення цієї проблематики Ірина Паламар виступила із пропозицією внести на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицію щодо зміни Постанови Кабінету Міністрів України №848 від 21 жовтня 1995 року «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» наступне положення» щодо визначення кооперативних виплат члену виробничого сільськогосподарського кооперативу, а також коштів, що повертаються члену сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу внаслідок надлишково сплаченої ним вартості послуг, наданих кооперативом, як такі, що не входять до сукупного доходу

Завідувач кафедри епізоотології та організації ветеринарної справи Віталій Недосєков навів принципи визначення статусу епізоотичного благополуччя держави. «На сьогодні в світі 21 мільярд тварин годує майже 7 мільярдів людей, тому логічним є зростання патогенів, які викликають хвороби, тваринного походження – до 61%. З часом кількість хвороб тільки зростатиме, з’являтимуться нові, як от хендра, ніпа, африканська чума свиней. Україна є членом Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) і відповідно до своїх зобов’язань маємо привести законодавчу базу до стандартів Кодексу цієї організації. Серед проблем Віталій Недосєков виділив фінансування державних лікарень з двох джерел – держбюджету і місцевого, відсутність законодавства щодо можливості виконання епізоотичних заходів приватними лікарями, здійснення реформ структури компетентних органів без погодження з МЕБ».

Учасники круглого столу прийшли до висновку щодо неефективності об’єднання служб, що призвело до погіршення якості виконання функцій, перш за все, ветеринарної. Наразі Держпродспоживслужба знаходиться в юрисдикції Мінагрополітики. Координування відомства пропонують передати під контроль та оперативне керування першому Віце-прем’єр-міністру. Окрему увагу зосереджено й на стані фінансування науки, якого зовсім недостатньо для здійснення заходів з вивчення, розробки та впровадження вітчизняних вакцин та засобів боротьби з хворобами.

Напрацьований проект рішення круглого столу направили до профільного Комітету ВРУ для його розгляду на засіданні 18 квітня 2017 року.