4 запитання по нодулярному дерматиту

"Інформація щодо закупівлі 100 тис. доз вакцин проти заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби та 50 тис. доз вакцин проти ящуру викликає як мінімум ряд запитань. Такі заходи дійсно було передбачено в плані протиепізоотичних заходів на 2017 рік.

Хоча виникає 4 запитання:

1.     Яка територія вважається загрозливою з точки зору розповсюдження вірусу (чи то 50, 100 або 500 км вздовж кордону) та які слід застосовувати заходи в цій зоні?

2.     Які ветеринарно-санітарні заходи слід вжити в тих регіонах країни, які контактують з неблагополучними країнами?

3.     Яке відношення ветеринарної служби та науковців до вакцинації ВРХ в загрозливій зоні та в країні взагалі та питання необхідності проведення такої вакцинації; якщо вакцинувати - яку саме вакцину пропонують застосувати?

4.     Яке бачення ветеринарної служби та практики у випадку появи  першого випадку нодулярного дерматиту на території України, які будуть прийматись заходи: чи буде поголів’я сідати на тотальну вакцинацію чи воно буде забиватись? А якщо так – то на якій території?

Ризик занесення нодулярного дерматиту ВРХ на територію України існує, бо захворювання вже фіксується у безпосередній близькості до кордону – в європейських країнах (Болгарія, Албанія, Македонія, Греція, Сербія, Чорногорія, Туреччина та Росія) цей вірус досить поширений.

Виходячи з того, яка склалась ситуація з АЧС в Україні та жахливі наслідки цього для звичайного фермера, що на практиці означає «забрати останнє», Асоціація тваринників України на чолі з головою Іриною Паламар знову б’є на спалах та вживатиме усі можливі заходи для нерозповсюдження нодулярного дерматиту на кшталт епідемії АЧС.

У якості панацеї сьогодні пропонується масова вакцинація худоби. Чи може це убезпечити поголів’я? Відповідь на це питання неоднозначна, адже слід розуміти, проти якого штаму вакцинувати тварину. Для імунзації ВРХ проти нодулярного дерматиту, викликаного вірусом Neethling, застосовують три кенійські штами вірусу віспи овець, вирощених в культурі тканин сім’яників ягнят.

Досвід європейських країн показує, що попередження та профілактика є вкрай важливими в питанні недопущення вірусу хвороби на територію країни та «потребує» значно менших капіталовкладень, аніж власне боротьба з  епідемією.

Ми вже писали про те, що нодулярний дерматит характеризується значними економічними збитками, зумовленими відсутністю лікування, запровадженням спеціального режиму для скотогосподарств, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацією профілактичних та ліквідаційних заходів в разі загрози чи виникнення, а також торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.

А хто заважає здійснювати профілактичні заходи? Чи просто в нашій країні краще боротись, аніж попереджувати…"