Асоціація тваринників України провела семінар з інфекційних хвороб у свинарстві 14 грудня 2015

Опубликовано slava - 03-04-2017 - 19:10

3 грудня 2015 року Асоціація тваринників України спільно з Інститутом ветеринарної медицини НААН України провели семінар на тему: «Профілактика та протидія інфекційним хворобам у свинарстві - запорука успішної господарської діяльності».

Семінар відбувся на базі Інституту ветеринарної медицини НААН України, де учасники могли не тільки ознайомитись із теоретичними та практичними методами виявлення, локалізації хвороб та з заходами щодо їх протидії та стримування, але й поспілкуватись, обмінятись досвідом та познайомитися з надсучасною лабораторією, яка займається дослідженням інфекційних хвороб у тваринництві.

Привітала учасників заходу Президент Асоціації тваринників України Ірини Паламар:

«Усі ми знаємо, яка складна ситуація сьогодні склалася зі свинарським тваринницьким бізнесом, зазначила Ірина Паламар. - Епідемія африканської чуми свиней, яка вирує не тільки в Україні, а і по всій Європі, поставила під загрозу існування свинарської  галузі  в нашій країні. Не менш важливою є проблема й інших інфекційних захворювань свиней, які наносять значні збитки господарствам. Отож сьогодні ми разом із фахівцями Інституту ветеринарної медицини Національної Академії наук України організували цей захід для членів нашої асоціації та інших представників свинарського бізнесу, аби об’єднати  зусилля у спільній боротьбі з епідемією АЧС та іншими інфекційними хворобами свиней. Ми сподіваємося, що завдяки присутнім тут науковцям, які мають не тільки теоретичний, а й величезний практичний досвід, а також власникам і фахівцям свинарських господарств, нам вдасться віднайти спільні рішення».

Потім слово взяв директор Інституту ветеринарної медицини НААНУ, доктор ветеринарних наук, Ничик Сергій Анатолійович«Ми добре розуміємо ті проблеми, які існують у вас на виробництві, тому сьогодні ми хочемо, щоб усі долучилися до дискусії. Серед нас у залі присутні люди, які мають величезний досвід, які свого часу і АЧС ліквідували, і ящур, тому їхній досвід для вас буде дуже корисним. Вже у 2016 році відкриються кордони в Україну для імпорту м’яса, і тоді наш виробник повинен бути готовий до конкуренції, де виживе найсильніший».

Семінар розпочав Ситюк Микола, заступник директора з наукової роботи, доктор ветеринарних наук, який розповів про сучасний стан з АЧС та біобезпеку на господарстві.

Науковець розповів про основні причини поширення АЧС на території України, серед яких: інфіковані та хворі на АЧС свійські свині, дикі кабани та контаміновані вірусом АЧС м'ясні продукти і харчові відходи.

В сучасних умовах виділяють людські та епізоотичні фактори ризику зараження АЧС. До людських часто відносять несвоєчасну та хибну діагностику АЧС, ветеринарні маніпуляції, неконтрольоване перегрупування свиней, годівлю свиней незнезараженими харчовими відходами, використання заражених транспортних засобів, відсутність належної біобезпеки на господарстві, нелегальна реалізація зараженого м’яса та ін. До природних факторів відносять збільшення чисельності диких кабанів, наближеність територій мешкання диких свиней до свиногосподарств та стихійні лиха.

Варто зазначити, що швидкість поширення збудника АЧС в популяції диких свиней становить  від 12 до 20 діб на відстань 3,5 – 11,0 км. Передача вірусу АЧС від однієї сімейної групи до іншої складає 14 діб.

Серед шляхів профілактики і боротьби з АЧС серед диких свиней Ситюк рекомендує знизити чисельність диких кабанів наступним чином:

·         заборонити підгодовування

·         здійснювати відстріл переважно самок

·         заборонити тотальну депопуляцію

Також змінити ситуацію зможе своєчасне виявлення трупів, їх утилізація, дезінфекція місць, дослідження на наявність ДНК вірусу

Серед запропонованих дій вчений рекомендує запровадити ефективний моніторинг, а саме – зажиттєвий та посмертний, де розмір вибірки повинен складати не менше 10 % тварин від кожної сімейної групи; кожну відстріляну тварину потрібно досліджувати на наявність ДНК вірусу, антигену та антитіл.

Також серед важливих кроків в подоланні АЧС Микола Ситюк назвав посилення інформаційно-просвітницької роботи, розробка і впровадження Національної програми боротьби з АЧС, створення Національного референтного центру з вивчення АЧС.

Окрім АЧС на семінарі розглянули таке небезпечне захворювання, як ЕДС, про яке детально розповіла Музикіна Лариса, заступник завідувача лабораторією «НДУ ДБЖ».

Епізоотична діарея свиней (ЕДС) є висококонтагіозним вірусним захворюванням свиней, що характеризується виснажливою ​​ діареєю і дегідратацією організму. Захворювання вражає свиней різного віку, але найбільш сприйнятливими є новонароджені поросята до двотижневого віку, смертність серед яких коливається в межах 30 - 100%. ЕДС за клінічними ознаками дуже схожа з трансмісивним гастроентеритом свиней (ТГС). Головними відмінностями ЕДС є відсутність блювоти і більш низька смертність новонароджених поросят, більш важкий перебіг хвороби у свиней в період відгодівлі, а також більш повільне поширення.

Боротьба проти ЕДС заснована на загальних превентивних заходах. Підсисні поросята, які страждають ЕДС, повинні мати вільний доступ до води, щоб зменшити дегідратацію.

Дуже важливо звернути увагу на респіраторні захворювання поросят, вчасна діагностика яких зможе зберегти поголів’я та кошти на подальше лікування.

Під час семінару учасники мали змогу ознайомитись з основними принципами біобезпеки господарства, про які розповів Сапейко Василь Петрович, зав. лаб. вірусних хвороб тварин, кандидат ветеринарних наук.

Всі відділи свиногосподарства повинні працювати за принципом «закритого» типу та подвійним периметром біобезпеки.  Основний дезбар’єр – для транспорту внутрішнього периметра.

Додатковий дезбар’єр – для кормовозів та обладнання  рампи для перегрузу  тварин.

Основні принципи біобезпеки на господарстві:

·         Вхід на територію  ферми тільки через санпропускник.

·         Не дозволяється занос на ферму харчових продуктів.

·         Відсутність присадибного утримання свиней  у співробітників  свинокомплексу  та населення у радіусі не менше 3 км від  ферм.

·         Боротьба з гризунами на території ферм та по зовнішньому периметру

·         Вікна обладнують сітками від птахів та мух.

·         Забороняється використання кормів тваринного походження.

·         Зернові піддають термообробці (сушка, екструдування)

Також дуже важливо знати основи про дезінфікуючі засоби при особливо небезпечних інфекціях тварин. Знання властивостей дезінфікуючих засобів дозволяє зробити правильний їх вибір для вирішення конкретних завдань дезінфекції.

Подальший розвиток методів і вдосконалення засобів дезінфекції, їх адекватне застосування в ветеринарній практиці сприятиме підвищенню ефективності дезінфекційних заходів і зниження  інфекційних захворювань.

Під час семінару учасники мали змогу познайомитись с надсучасним Науково-Дослідницьким Навчальним Центром Діагностики Хвороб Тварин, де проводяться досліди та аналізи різних захворювань.

Для забезпечення зовнішнього контролю якості лабораторних досліджень Центр бере активну участь у міжнародних та національних раундах міжлабораторних порівняльних випробувань. Діяльність лабораторії періодично перевіряється в процесі внутрішніх аудитів, їх підсумки використовуються для розвитку і вдосконалення діяльності Центру.

Кожен учасник заходу по закінченні отримав спеціальний сертифікат від Інституту ветеринарної медицини НААН України про проходження семінару.

Ukrainian

Читать еще