Проект Програми профілактики та ліквідації АЧС в Україні

Дата публікації: 24-04-2017 - 18:56

1. Ідентифікація Програми

Держава: Україна

Захворювання: АЧС (ASF)

2. Дані щодо епізоотичної ситуації з АЧС

З 2012 року на території України зареєстровано 195 випадків захворювання на АЧС в 23 областях: Чернігівській (27), Одеській (27), Полтавській (25), Миколаївській (22), Харківській (14), Сумській (12), Київській (9), Луганській (8), Кіровоградській (8), Рівненській (8), Хмельницькій (5), Черкаській (5), Волинській (4), Вінницькій (4), Херсонській (4), Житомирській (3), Дніпропетровській (3), Запорізькій (2), Чернівецькій (1), Закарпатській (1), Тернопільській (1), Донецькій (1) та Івано-Франківській (1). При цьому 168 випадків зареєстровано серед домашніх свиней, 26 - серед диких кабанів та виявлено 1 інфікований об’єкт.

Перший випадок АЧС в Україні було зареєстровано 31.07.2012 у с. Комишуватка Приморського району Запорізької області серед домашніх свиней в особистому підсобному господарстві. Ймовірним джерелом інфекції стало завезення відпочиваючими з Російської Федерації, де хвороба на той час охопила вже значні території, збудника хвороби з готовими харчовими продуктами тваринного походження, які потрапили в корм тваринам як харчові відходи із закладів відпочинку та громадського харчування.

В результаті налагодженої ситеми реагування, злагодженій та своєчасній роботі фахівців державної служби ветеринарної медицини та відділу ветеринарної міліції спалах хвороби вдалося локалізувати та недопустити подальшого розповсюдження збудника хвороби. При ліквідації хвороби було забито та спалено 210 голів свиней в епізоотичному осередку та забито 2475 голів свиней у зоні захисту (10 км навколо нього).

На сьогоднішній день поголів’я свиней в приватних господарствах громадян с. Комишуватка Приморського району Запорізької області відновлено, інформації про виникнення нових випадків захворювання свиней та/або їх загибелі не надходило, що вказує на ефективність заходів, проведених з метою ліквідації захворювання.

Протягом 2013 року на території України не було зареєстровано жодного випадку захворювання свиней на АЧС.

Проте, 06.01.2014 було виявлено захворювання в Станично-Луганському районі Луганської області, де в річці Деркул на кордоні з Російською Федерацією було виявлено труп дикого кабана при дослідженні патматеріалу від якого було виявлено ДНК вірусу АЧС. При проведенні моніторингу серед диких кабанів на території Луганської області було виявлено ще три позитивні випадки у Станично-Луганському (09.01.2014), Біловодському районах (11.01.2014) та м. Луганську, а саме на території мисливських угідь Красноярського лісництва (27.02.2014). Крім того, 31.01.2014 було виявлено захворювання серед домашніх свиней у с. Давидо-Микільське Краснодонського району цієї ж області пов'язаний з проявами браконьєрства та занесенням збудника з дикої природи.

Завдяки заходам реалізованим згідно діючої Інструкції, зокрема знищення сприйнятливих тварин в неблагополучному пункті та зоні захисту, моніторингу зокрема в зоні захисту, дієвому контролю за переміщенням підконтрольних Держветфітослужбі України вантажів, депопуляції диких кабанів на території Донецької та Луганської областей нових випадків захворювання на сході України не реєструвалось.

31.08.2014 року було зареєстровано перший випадок захворювання на АЧС серед домашніх свиней в Чернігівській області (с. Охрамієвічі, Корюківський район), неподалік кордону з Російською Федерацією (близько 18 км), що також було пов’язано з дикою фауною.

Всього протягом 2014 року на території Чернігівської області було зареєстровано 11 випадків захворювання з яких 8 серед диких кабанів, 3 серед домашніх свиней в приватних господарствах громадян які мали тісний зв'язок з дикою фауною (мисливство, збір ягід, грибів тощо).

В листопаді цього ж року при здійснені пасивного моніторингу було встановлено 1 випадок захворювання серед диких кабанів у Середино-Буському районі Сумської області.

Тобто протягом другої половини 2014 року АЧС набула неконтрольованого розповсюдження в дикій фауні на півночі України що спричинило занесення збудника в популяцію домашніх свиней.

Протягом 2015 року вірус АЧС в дикій природі був розповсюджений на захід країни (Житомирська та Рівненська області).

У зв’язку зі змінами у національному законодавстві, зокрема введенням мораторію на перевірки, початком реформування центральних органів влади що призвело до зниження контролю, вірус був занесений у центр та південь України.

Протягом 2015 року було зареєстровано 40 випадків захворювання, з яких лише 5 в дикій фауні на території Київської, Рівненської та Житомирської областей і 34 випадки серед домашніх свиней в Чернігівській (13), Київській (5), Сумській (4), Полтавській (4), Рівненській (1), Одеській (2), Миколаївській (4), Черкаській областей (1) та 1 інфікований об’єкт у Полтавській області куди були завезені свині з неблагополучного господарства ПАТ Агрокомбінат «Калита».

За 2016 рік в Україні виявлено 91 випадок АЧС, у тому числі вперше на території Кіровоградської, Хмельницької, Чернівецької, Волинської, Вінницької, Харківської та Закарпатської областей. При цьому 84 випадки виявлено серед домашніх свиней та 7 випадків серед диких кабанів: Одеська (23), Миколаївська (15), Полтавська (10), Харківська (8), Сумська (5), Кіровоградська (5), Хмельницька (5), Волинська (4), Рівненська (4), Черкаська (3), Чернігівська (2), Київська (2), Житомирська (2), Чернівецька (1), Вінницька (1) та Закарпатська (1) області.

З початку 2017 року в Україні виявлено 47 випадків АЧС, у тому числі вперше на території Тернопільської, Донецької, Херсонської, Дніпропетровської та Івано-Франківської областей. При цьому 45 випадків виявлено серед домашніх свиней та 2 випадки серед диких кабанів: Полтавська (10), Харківська (6), Луганська (4), Херсонська (4), Кіровоградська (3), Дніпропетровська (3), Вінницька (3), Миколаївська (3), Одеська (2), Рівненська (2), Тернопільська (1), Донецька (1), Київська (1), Черкаська (1), Чернігівська (1), Івано-Франківська (1) та Запорізька (1) області.

Причини виникнення і розповсюдження АЧС

- відсутність законних підстав для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з розведення, утримання свиней. Їх забою, переробки та обігу м’ясопродукції отриманої з свиней відповідно до вимог Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

- відсутність затвердженого переліку питань для перевірки свинарських господарств та забійних і переробних підприємств, що фактично виключає можливість проведення таких перевірок;

- не передбачено фінансування територіальних органів Держпродспоживслужби на витрати, пов’язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування) зразків продукції, що здійснюється в рамках заходів державного нагляду (контролю);

- відсутність дієвого контролю при внутрішньодержавному переміщенні живих тварин та сировини (відсутність відповідних повноважень в Національної поліції, скасування супровідних ветеринарних документів на вантажі, підконтрольні державній службі ветеринарної медицини);

- торгівля живими тваринами та сировиною на стихійних ринках (як правило здійснюється торгівля тваринами та сировиною невстановленого походження, не виключено із неблагополучних щодо АЧС територій);

- подвірний забій свиней та реалізація продуктів їх забою;

- нехтування елементарними заходами біобезпеки, в переважній більшості в особистих підсобних господарствах громадян та дрібних спеціалізованих підприємствах (із 2390 наявних на 01.01.2017 в Україні свинарських господарств де наявні тварини лише 528 (22%) мають типові санпропускники, 815 (34%) стаціонарні наливні дезбар’єри та 1933 (80%) повністю огороджені);

- не повна депопуляція диких кабанів;

- відсутність “серйозних” заходів відповідальності за дії осіб що призвели до розповсюдження хвороби (жоден власник тварин або особа чиї дії призвели до розповсюдження хвороби не притягнуті до відповідальності);

- тривала і складна процедура щодо відшкодування вартості за вилучене та знищене поголів'я тварин при ліквідації хвороби;

- спрощення процедур державного ветсанконтролю (відміна ветеринарних документів (форма № 2) на переміщення сировини та продукції тваринного походження);

- відсутність механізму проведення належної ідентифікації свиней в приватному секторі (власник не зацікавлений в ідентифікації, держава не має коштів для проведення ідентифікації та важелів впливу на власників тварин).

3. Мета Програми та оптимальні шляхи її досягнення

Стабілізація епізоотичної ситуації та оздоровлення України від АЧС шляхом удосконалення існуючих і створення нових методів та засобів її профілактики, здійснення постійного епізоотичного моніторингу для недопущення заносу збудника цього захворювання на територію держави.

Варіант вирішення передбачає комплекс заходів, а саме:

- вдосконалення методів, підходів і організації структури служб, які виконують заходи спрямовані на недопущення виникнення і ліквідації АЧС;

- розробка та прийняття ряду нормативно-правових актів;

- покращення матеріально-технічної бази служб, які приймають участь в заходах профілактики і боротьби з АЧС.

4. Очікувані результати виконання Програми

У результаті виконання Програми передбачається:

- забезпечення функціонування комплексної системи профілактики АЧС, що суттєво знизить можливість повторного виникнення цієї хвороби на території України;

- впровадження системи моніторингу, нових ефективних вітчизняних засобів діагностики АЧС відповідно до регламентів МЕБ з урахуванням конкретних епізоотичних особливостей;

- системне зниження кількості випадків АЧС серед свійських та диких свиней;

- впровадження досвіду ліквідації АЧС в Україні буде використано для викорінення інших особливо небезпечних інфекційних захворювань тварин, у т.ч. спільних для людей.

5. Джерела фінансування Програми

Передбачити фінансування Програми із загального фонду державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. Розрахунок коштів додається.
 

6. Перелік заходів для досягнення мети Програми

6.1. щодо організаційної структури державної служби ветеринарної медицини:

- переглянути структуру установ підпорядкованих Держпродспоживслужбі з метою можливості ефективного виконання функцій;

- передбачити в Законі України «Про державний бюджет» фінансування установ ветеринарної медицини (лікарні, лабораторії) із загального фонду державного бюджету;

- визначити статус державних інспекторів регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (далі – РСДВСКН) як державних службовців, шляхом внесення відповідних змін до законів України "Про ветеринарну медицину", "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та віднесення РСДВСКН до складу територіальних органів Держпродспоживслужби.

6.2. вдосконалення матеріально-технічного забезпечення та оснащеності державних установ що входять до сфери управління Держпродспоживслужби:

- закупівля установок для спалювання трупів (решток) тварин, відходів тваринного походження;

- закупівля спецтранспорту для дезінфекції;

- закупівля кунгів для оперативного розгортання та цілодобового чергуванняна карантинних ветеринарно-поліцейських постах;

- закупівля спецтранспорту для відбору і доставки патматеріалу для лабораторних досліджень;

- створення державного резерву засобів дезінфекції, паливно-мастильних матеріалів для проведення термінових робіт з ліквідації осередків інфекції та запобігання їх розповсюдження;

- облаштування (будівництво) прикордонних інспекційних постів у відповідності до вимог ЄС, виключно через які повинен здійснюватися експорт об’єктів санітарних заходів, що несуть ризик занесення вірусу АЧС.

6.3. розробка і прийняття нормативних документів, які регламентують діяльність у галузі ветеринарної медицини:

- розробка і прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні;

- розробка проекту Закону України "Про благополуччя тварин";

- внести зміни до Закону України «Про ветеринарну медицину»;

- розробка проекту змін до діючої Інструкції з профілактики та боротьби з АЧС;

- розробка проекту Інструкції щодо утримання свиней з метою недопущення поширення інфекційних хвороб (ветеринарно-санітарні вимоги);

- розробка проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використаннякоштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів, пов’язаних з утилізацією/видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною";

- заборонити подвірний забій тварин, окрім забою для власних потреб;

- внести зміни в адміністративний і кримінальний кодекс України в частині посилення відповідальності осіб, дії яких призвели до розповсюдження хвороб;

- відновити норму, щодо супроводження харчових продуктів тваринного походження відповідними документами.

6.4. підвищення ефективності виконання епізоотичного моніторингу та протиепізоотичних заходів:

- належне фінансування протиепізоотичних заходів в Україні;

- своєчасне забезпечення препаратами для ветеринарного застосування, які надходять за рахунок коштів Державного бюджету;

- реконструкція та модернізація державних біологічних фабрик;

- вдосконалення системи обігу засобів захисту тварин. Впровадження реєстрації відповідно до вимог Європейської фармакопеї;

- удосконалення лабораторної мережі. Визначення оптимальної кількості державних лабораторій на підставі функціонального навантаження та акредитація їх до міжнародних стандартів;

- забезпечення широкої інформаційно-просвітницької роботи серед населення з питань профілактики АЧС через засоби масової інформації.

6.5. створення ефективної системи утилізації/видалення побічних продуктів тваринного походження:

- реконструкція та модернізація діючих державних ветсанзаводів;

- впровадження державної та регіональних програм поводження з побічними продуктами тваринного походження.

6.6. актуалізація та спрямованість наукової діяльності:

- формування наукових завдань досліджень з метою отримання актуального та ефективного кінцевого продукту для використання в галузі ветеринарної медицини;

6.7. забезпечити проведення ідентифікації свиней у фізичних осіб за рахунок державного бюджету.

7. Масштаб Програми

Програма охоплює всі регіони (області та райони) України.

8. Організація, нагляд і роль всіх зацікавлених сторін, які беруть участь в Програмі

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є відповідальною за нагляд та стан здоров'я тварин в країні та буде здійснювати контроль і координацію реалізації цієї Програми на центральному рівні. Територіальні підрозділи Держпродспоживслужби виконують функції спостереження, контролю, профілактики та ліквідації інфекційних хвороб тварин на відповідних територіях. Держпродспоживслужба організовує зустрічі з ветеринарами, мисливцями і представниками місцевих органів влади з питань AЧС, координує та бере участь у проведенні заходів з ліквідації АЧС. Держпродспоживслужба проводить інформаційні кампанії в пресі, на радіо і телебаченні для громадськості про ситуацію AЧС і необхідних заходів щодо профілактики та ліквідації хвороби.

Кризові центри (Державні надзвичайні протиепізоотичні комісії) створені на всіх адміністративних рівнях. Вони організують і координують заходи по боротьбі зі спалахами інфекційних хвороб тварин та ліквідації наслідків їх на відповідній території. До складу ДНПК входять представники усіх відповідних державних установ, необхідних для організації заходів.

В рамках Програми передбачається створення моніторингової групи для контролю ефективності виконання передбачених Програмою заходів, аналізу поточної ситуації, у разі необхідності напрацювання рекомендацій щодо корегування заходів Програми.