Ірина Паламар: «Ми повинні об’єднати наші зусилля в боротьбі зі спалахами АЧС, сибірки та ЕДС»

Захід був організований для членів Асоціації та інших представників свинарського бізнесу. Відкриваючи засідання, Голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар зауважила, що на сьогодні в галузі свинарства залишаються актуальними питання інфекційних хвороб у свиней. «Найбільш важливими зараз є три проблеми. Серед них – спалахи Африканської чуми свиней, яка вирує не лише в Україні, а й в Європі. Також цього року в Харківській області був зафіксований спалах сибірки. Але окрім цього актуальним залишається питання епізоотичної діареї свиней. Саме тому ми повинні об’єднати наші зусилля в боротьбі зі спалахами АЧС, сибірки та ЕДС», – сказала Ірина Паламар.

Під час воркшопу директор Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України Сергій Ничик у своєму виступі зазначив, що питання, які надходять від власників господарств, дозволяють науковцям інституту надавати відповіді на найбільш актуальні питання в свинарстві. Він також підкреслив, що та кількість тварин, яка нині є в Україні, не задовольняє аграрний сектор економіки. «Ми розуміємо, що ветеринарна медицина є вкрай необхідна для галузі, але ця структура поступово знищується», – сказав Сергій Ничик.

В ході засідання виступили провідні фахівці Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України, кандидати ветеринарних наук Кучерявенко Олександр Олександрович, Тарасов Олександр Анатолійович та молодший науковий співробітник науково-дослідного навчального центру діагностики хвороб тварин Музикіна Лариса Миколаївна, які розповіли про причини захворювання та особливості боротьби з такими інфекційними хворобами як Африканська чума свиней, сибірка та епізоотична діарея свиней.

З доповіддю про вкрай небезпечне захворювання тварин – сибірку – виступив кандидат ветеринарних наук Олександр Анатолійович Тарасов. Він детально розповів про шляхи поширення інфекції та клінічні ознаки різних форм сибірки за групами тварин: жуйні, свині та інші домашні тварини, а також повідомив про профілактику та лікування сибірки у диких тварин. Доповідач наголосив, що збудник, потрапляючи в ґрунт з хворої або мертвої тварини, утворює спори, через які заражаються інші здорові тварини.

«Спори сибірки надзвичайно стійкі та здатні зберігати життєздатність протягом десятиліть, - акцентував О. Тарасов. - Вони стійкі до перепадів температур, холоду, рН, висихання та враження багатьма хімічними речовинами а, отже, й до дезінфекції». Особлива небезпечність хвороби полягає в тому, що на різні форми сибірськи може захворіти людина, інфікувавшись при обробці заражених тканин, контакті з інфікованими біологічними матеріалами, шкірами, відходами тварин, ґрунтами, а також через уживання не достатньо термічно оброблених продуктів тваринництва.

Також було детально проаналізовано клінічні ознаки захворювання у жуйних та свиней. Зокрема, О. Тарасов зазначив, що на особливо небезпечні – гостру на надгостру форми сибірки, що закінчується смертю тварини, хворіє переважно ВРХ, тоді як свині частіше вражаються підгострою та хронічною формою, яка, за умови вчасного початку лікування антибіотиками, має шанси бути подоланою. Окрім цього спікер відстежив динаміку спалахів сибірки на території СРСР та України протягом 20-го століття та визначив найбільш персистентні стаціонарно неблагополучні пункти України відносно цього захворювання. На завершення його виступу було озвучено перелік вакцин проти сибірки, які на сьогодні зареєстровані в Україні, а також проаналізовано загальні ветеринарно-санітарні заходи для профілактики та боротьби з захворюванням.

«До заходів попередження захворювань тварин передусім належить ізоляція хворих тварин від решти стада, – зазначив О. Тарасов – а також застосування інсектицидів та репелентів, аби запобігти поширенню інфекції через комах. В ендемічних районах у разі необхідності потрібно проводити вакцинацію щорічно, до початку сезону, коли зазвичай відбуваються спалахи». Важливою є і дезінфекція приміщень спеціальними препаратами. Оскільки спори сибірки резистентні до тепла, сонячного світла, висушування та більшості поширених дезінфектантів, спікер навів перелік ефективних препаратів, які знищують спори сибірської виразки, серед яких Формальдегід (5%), Глутаровий альдегід (2%), гарячий гідроксид натрію (NaOH) (10%), хлоровмісні дезінфектанти (Хлорамін Б, Гіпохлоріт натрію). Також дезінфекцію проводять за допомогою парової стерилізації та гамма- випромінювання. «Стерилізація повинна проводитися при температурі близько 121° C (250° F) протягом не менше ніж 30 хв. Гамма-випромінювання використовується для знезараження продуктів тваринного походження», – пояснив О. Тарасов. Підсумовуючи свій виступ, науковець наголосив, що спори збудників сибірки у ґрунті можуть зберігатися до 80 років і більше, а, отже, загроза нових спалахів сибірки в Україні є досить високою.

Із доповіддю про епідемічну діарею свиней (ЕДС) виступила молодший науковий співробітник науково-дослідного навчального центру діагностики хвороб тварин Лариса Миколаївна Музикіна. Вона розповіла про основні клінічні ознаки ЕДС та шляхи її розповсюдження. «Хвороба вперше була виявлена в Англії у 1971 р. серед свиней у період відгодівлі. Далі протягом 80-х і 90-х рр. XX ст. ЕДС була широко поширена в країнах Європи: Англії, Бельгії, Німеччині, Франції, Нідерландах, Швейцарії, також була зареєстрована в Японії. У період 1995 – 2011 рр. вірус реєструвався в Південній Кореї, Китаї та Таїланді. У 2013 р захворювання було виявлено в США. В Україні ЕДС діагностовано у 2015 році», – зазначила Л. Музикіна.

Спікер наголосила на великій смертності від ЕДС (близько 80-100% поросят) протягом перших 10-ти днів життя поросят. Так, у першу добу після зараження у поросят різко порушується травлення і всмоктування, розвивається діарея, наслідком якої є важка дегідратація організму. Втрата води з фекаліями у поросят в перші дні після народження досягає 150 мл на добу. Клінічні ознаки проявляються протягом 7-14 днів після інфікування. Головною і часто єдиною видимою клінічною ознакою ЕДС є водяниста діарея. На деяких фермах захворюють свині різного віку, а захворюваність наближається до 100%. Поросята у віці до 1 тижня можуть загинути від дегідратації після 3-4-денної діареї. Більш старші поросята одужують приблизно через тиждень. Після гострого спалаху діарея у них може спостерігатися 2-3 тижні після відлучення.

«Оскільки клінічні ознаки ТГС та ЕДС схожі, для постановки правильного діагнозу найкраще робити лабораторні діагностичні дослідження», – повідомила Л. Музикіна.

Окрім вищезазначеного, було також проаналізовано заходи профілактики та боротьби з ЕДС і підкреслено, що вони подібні до тих, які застосовуються і при інших небезпечних вірусних захворюваннях, наприклад, АЧС. Так, зокрема, це переміщення свиней в інше місце, припинення прибуття нових тварин на господарство. Важливим є й забезпечення поросят вільним доступом до води, аби уникнути дегідратації. «Одним із ефективних способів на сьогоднішній день боротьби з ЕДС є вироблення в поросят лактогенного імунітету, – зазначила науковець. – Він стимулює цілеспрямоване згодовування супоросним свиноматкам фекалій хворих на ЕДС свиней або суспензії кишечника загиблих від ЕДС поросят. Завдяки цьому тривалість спалаху захворювання в господарстві скорочується».

За результатами виступів науковців учасники воркшопу змогли поставити важливі запитання і отримати відповіді. Окрім цього по завершенню заходу для всіх його учасників було проведено екскурсію до наукової лабораторії Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України.

Голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар висловила вдячність директору Інституту ветеринарної медицини НААНУ Сергію Ничику та всім доповідачам за співпрацю та можливість проведення спільного діалогу науковців і представників бізнесу задля вирішення проблеми боротьби з інфекційними хворобами свиней.

Читати ще