Через африканку свиней знову вирізають тисячами, а Програма боротьби з АЧС й досі не ухвалена

На сьогоднішній день чума дісталася вже не лише до приватних особистих господарств, а до великих фермерських підприємств із поголів’ям у кілька тисяч свиней. За офіційною інформацією Держпродспоживслужби спалахи АЧС зафіксовано в Хмельницькій області, в філії "Рідний край" ПрАТ "Зернопродукт МХП" (с. Коров’є, Теофіпольський район, Хмельницька область), де було зареєстровано захворювання та загибель 64 голів свиней (всього ж у господарстві утримується 6600 голів свиней). Але за неофіційними даними АЧС потрапила на великі підприємства також у Дніпропетровській, Черкаській та Закарпатській областях. Підприємці будуть вимушені вирізати десятки тисяч поголів’я свиней.

І справа не лише в порушенні господарствами заходів біобезпеки. На сьогоднішній день на багатьох підприємствах свині утримуються на підстилці з соломи, яку привозять з полів, де бігає дикий кабан – розносник чуми. Це при тому, що швидкість поширення збудника АЧС в популяції диких свиней становить  від 12 до 20 діб на відстань 3,5 – 11,0 км. Передача вірусу АЧС від однієї сімейної групи до іншої складає 14 діб. Тобто, кожні 2 тижні чума розповзається на десяток кілометрів. А за 2 роки в Україні не залишилося безпечних територій.

Справа передусім в неефективних державних заходах по подоланні епідемії, які вже коштували сотень тисяч поголів’я й понад 1 млрд. грн. збитків, втрати доступу до міжнародних ринків й різкого зростання ціни на свинину для населення...

Державою не ведеться ефективна робота з депопуляції диких свиней, як це, наприклад, робиться у наших сусідів - Естонії чи Латвії. В розвинених країнах Балтії держава залучає мисливців до відстрілу диких кабанів в зонах ризику й навіть заохочує їх матеріально, сплачуючи по 100 євро компенсації за кожного вбитого кабана. Щоправда, там кошти частково компенсуються з фонду ЄС. Але ж справа не лише в коштах.

В нас немає чіткого регульованого підходу до депопуляції диких тварин, як це повинно бути в реальності. Тобто, Державне агентство лісових ресурсів України за вказівкою МінАПК повинно створювати мисливські бригади на місцях, до складу яких включалися б районні інспектори ветмедицини, представники органів місцевого самоврядування, поліції, управління ДСНС, мисливці та єгері. Таким чином відстріл тварин чітко б контролювався і про кожну хвору тварину негайно ставало б відомо.  

Хоча, звичайно, самим лише відстрілом ситуацію не вирішити.

Ми вже неодноразово наголошували, що повинен бути комплексний урядовий підхід до боротьби з АЧС, розроблений на державному рівні.

Асоціація тваринників України ще півроку тому, опираючись на думку та позицію виробників, а також разом з науковцями у співпраці з Держпродспоживслужбою розробила конкретні дієві механізми щодо боротьби з цією небезпечною хворобою. Ми створили проект «Програми профілактики та боротьби  з поширення захворювання африканської чуми свиней на території України на 2017-2022 роки», який іще в лютому 2017 року Держпродспоживслужбою був переданий до Мінагрополітики для розгляду та затвердження, а також подальшої передачі на розгляд та ухвалення Уряду. І це не просто Програма на папері, а реальний План подолання проблеми АЧС, з чіткими кроками, який показує нашим європейським партнерам, що Україна є серйозним та відповідальним учасником ринку, реально контролює та вирішує проблему АЧС. Однак до цього часу документ не прийнято.

Вкотре апелюю до Мінагрополітики перейти від слів до діла. У ситуації, що склалася, потрібно реагувати максимально швидко і реалізувати державну Стратегії подолання АЧС в Україні в найкоротші терміни.

Ірина Паламар

Голова Асоціації тваринників України